Євсевій Самосатський. Хоробрий захисник християнської правовірності. Уже як єпископ Самосатський у Сирії 360 року був залучений у справу висвячення єпископа столиці Антіохії святого Мелетія. З незвичайною відвагою він відстоював останнього перед імператором Констанцієм. Трохи пізніше, з тією ж рішучістю і почуттям дружби, він зіграв важливу роль у становленні св. Василія як єпископа Кесарії, з яким він постійно контактував. Він також листувався зі св. Григорієм з Назіяну, який називав його «стовпом і опорою Церкви».

У його листах виражається палкість його серця, делікатна вразливість та інтелігентна пастирська передбачуваність. 373 року, тепло прощаючись з парафіянами, Євсевій пішов у вигнання за наказом імператора. Він провів його на Дунаї, де  став свідком війни з готами. Після смерті імператора (378) він повернувся і відразу ж із запалом почав гоїти рани, які завдало Церкві аріанство. Коли він їхав до однієї сирійської єпархії, щоби висвятити на єпископа правовірного кандидата, якась фанатична аріанка кинула йому на голову цеглину. Пробачивши їй, він помер кілька годин потому.

Джерело: http://catholicencyclopedia.in.ua