Ікона митрополита Андрея Шептицького продовжує відкривати свої таємниці
  • Втр, 07/04/2015 - 14:21

Розповідь Блаженнішого Святослава про існування ікони Богородиці, яка на звороті позначена надписом, зробленим митрополитом Андреєм Шептицьким в Курську 27 грудня 1914 року, викликала жвавий інтерес науковців.

Попередньо вдалося не лише підтвердити автентичність цієї унікальної реліквії, але і встановити особу того, кому вона була подарована, як також можливі обставини, при яких це сталося. Правдоподібно тут йдеться про білоруського католицького священика о. Івана Алексевича, про що, ймовірно, і свідчить згаданий дарчий надпис Андрея Шептицького.

Митрополит у листі до Святішого Отця Венедикта ХV за 29 вересня 1916 року із Суздаля пише, що його дуже терміново хотіли відправити з Курська, аби не дати змоги висповідатися у католицького священика, позаяк у Суздалі у нього такої можливості вже не буде (Лист до папи Венедикта ХV: див. том. 1.  Митрополит Андрей Шептицький і греко-католики у Росії. книга 1. с. 707).

Правдоподібно, що Митрополитові вдалося все ж таки отримати Святе таїнство Сповіді з рук о. Івана  Алексевича в період його перебування в Курську. Як священикові вдалося прийти до дуже сильно пильнованого російськими жандармами Митрополита, особливо в грудні 1914 року, залишається таємницею.

Отець Кирило Королевський зазначає, що в Курську Митрополитові згодом дозволили ходити до польського католицького храму і навіть там сповідатися. Цікавим є той факт, що саме через цього священика, ім’я якого о. Кирило не згадує, Митрополитові вдалося навіть передати кілька листів до папи Венедикта XV.

Отець Королевський описує таку подію: «Одного дня поліцейський попередив свого в’язня, який саме тримав у кишені підготовлений лист, що за наказом начальства він не повинен більше спускати з нього ока навіть під час сповіді. На щастя, неподалік, на відстані руки, знаходився товстий молитовник. Користаючи з тієї хвилини, коли вартовий повернувся спиною, Кир Андрей вклав лист між сторінки молитовника і лише попередив священика про той сховок. Це був останній лист, який він зумів написати до Риму» (Кирило Королевський, Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944), Львів 2014, с. 177).

Для справедливості слід згадати, що Митрополитові дуже багато морально допомагали росіяни, зокрема Наталія Ушакова, графиня Третьякова та багато інших, які вважали неприпустим арешт митрополита Андрея.

При цій нагоді Блаженніший Святослав висловив щиру вдячність всім, хто вивчає спадщину митрополита Андрея Шептицького. «Зокрема щира вдячність п. Оксані Гайовій, працівниці Львівського державного архіву, та всім, хто долучається до розкриття таємниць цієї унікальної ікони», – зазначив Глава УГКЦ.