Інтерв'ю

Переконаний, те, що відбувається сьогодні в Україні, – це боротьба, боротьба між добром і злом. Це боротьба між тими, хто приймає Божу любов, і тими, хто її заперечує і відкидає. Це боротьба між безбожництвом і вірою в Бога. Тому хочу всіх запросити стати на стороні віри, надії і любові. Ми тоді справді побачимо, що зможемо вистояти і перемогти у тій боротьбі завдяки духовній силі, яку має наш народ.

Про це відзначив Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у традиційному різдвяному інтерв’ю «5-му каналу».

Минуло 50 років з того часу, як православні і католики скасували взаємні анафеми. Та дорога до примирення та єднання є складною, особливо через ситуацію в Україні, де можна зустріти і приклади єднання, і численні приклади ворожнечі між релігійними громадами. Про те, що чекає католиків та православних в Україні та Європі на тлі подій в Україні, ми говоримо з релігієзнавцем, завідувачем відділу історії релігії та практичного релігієзнавства відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ, доктором філософських наук, професором, Людмилою Филипович.

Як відомо, Отці Василіяни продовжують виконувати капеланське служіння у зоні бойових дій на сході України. Станом на сьогодні 11 ченців взяли активну участь в організації душпастирства для військовослужбовців АТО.

Спілкуємось сьогодні з військовим капеланом о. Даниїлом Сікорою, ЧСВВ, який один із перших василіян вирішив їхати на Схід і опікуватись нашими захисниками.

Отче Даниїле, розкажіть, будь ласка, про себе, своє походження і покликання.

З Архиєпископом-емеритом УГКЦ Блаженнішим Любомиром Гузаром розмовляємо про те, як українцям вистояти у тяжкі часи, де брати віру та сили, як послужити миру.

Традиційні передноворічні звернення та промови різних політиків до громадян останнім часом викликають у населення лише роздратування та іронію. Люди втомилися від брехні, нещирості та безкінечного політичного піару. Напередодні світлого Різдва Христового українцям хотілося б почути щирі слова від людини, якій вони довіряють, і яку вважають духовним авторитетом. Такою людиною, безперечно, визнано Блаженнішого Любомира Гузара.

Інтерв`ю з сестрою Ольгою, яка належить до закритого монастиря у Харкові. Говорили про покликання, Кармель та життя в ньому.

Скажіть, будь ласка, Ваше ім’я і прізвище, скільки років в монастирі і де Ви народилися.

В монастирі мене звати сестра Марія-Ольга від Найвищого і Вічного священика. Народилася в Києві. З невіруючої родини, і до Церкви вже прийшла в дорослому віці. Була охрещена вже в дорослому віці.

Що привело Вас до Церкви?

Перше, що спадає на думку: те, що я шукала Бога - не Він мене, а я Його.

Розмова з місіонером, який служив в Африці, а зараз перебуває у Святій Землі.

Отець Ґжеґож Вавжиняк – Місіонер Облат Марії Непорочної, родом з Польщі. У 2001 році закінчив семінарію, після рукоположення працював у Білорусі, Україні. Отримавши дозвіл служити в Неокатехуменальній дорозі перебував в Ізраїлі, Німеччині, Кенії, Танзанії.  

Отче, як Ви познайомилися зі згромадженням облатів?

Рим – Католицька церква та Голодомор в Україні: що знав про ті події Ватикан і якою була реакція Папи? Відповіді на ці запитання можна знайти в новому англомовному виданні під назвою «Святий престол і Голодомор: документи із Секретного архіву Ватикану про Великий Голод 1932-1933 років у радянській Україні». Книжка, де зібрані понад 50 документів, вийшла у світ цього року в Канаді, а днями в Римі відбулася її світова презентація. Над виданням працювали канадські історики українського походження – професор Любомир Луцюк та отець Атанасій МакВей.

З 18 по 21 листопада в Римі проходив Світовий конгрес католицької освіти «Виховувати сьогодні і завтра – відновлення запалу». Про його перебіг, зустрічі, цікаві думки та місце католицьких шкіл у світі поділилася с. Георгія ПРИПУТНИЦЬКА, генеральний директор Школи святої Софії, делегат України від Львівської Архиєпархії УГКЦ.

- с. Георгіє, розкажіть про мету цього конгресу, хто представляв Україну на світовому рівні? 

Лана Самохвалова

Що більшою є людина, то простіший у неї кабінет. Про це я подумала, коли розглядала кабінет Блаженнішого Любомира (Гузара). Ікона Плащаниці, кілька ікон Божої Матері Милування та Спасителя, стиль ХVII століття, але якась добра сучасна іконописна школа. Ще є маленький портрет митрополита Андрея Шептицького. Одне велике вікно, два столи й ходунок, який допомагає йому пересуватися. Не знаю, як Блаженніщому Любомиру вдавалося долати сходинки до сцени Майдану, але вітали його дуже радісно.