Інтерв'ю

Військовий шпиталь у Черкаському давно став точкою уваги волонтерів та звичайних людей, які допомагають у міру своїх можливостей. Як і в інших лікувальних закладах, куди потрапляють поранені українські бійці, там є безліч історій героїзму, які часто є дивовижними й неймовірними.

Але завжди є те, що може перевершити всі попередні дива та неймовірності. Дніпропетровщина, Новомосковський район, смт. Черкаське стали першою в Україні місцевістю, де служить військовий капелан-жінка.

Ми почали цінувати мир, коли його втратили. Нині багато хто жалкує за втраченим мирним життям, хай і недосконалим. А я все більше починаю розуміти, що мир — це недосяжний ідеал, який неможливо втратити, бо його ніколи й не було. В якому мирі ми жили? Хіба повсюдна корупція і несправедливість забезпечували нам мирне життя? Наш больовий поріг постійно зростав, і різниця тільки в тому, що сьогодні ми дійшли до крайньої форми захисту — збройної.

22 грудня Церква святкує свято Непорочного Зачаття cвятою Анною Пресвятої Діви Марії. Свято вказує на силу молитви, адже святі Йоаким і Анна, вже маючи поважний вік, не втрачали надію і молилися до Бога за те, щоб Він дарував їм дитину.

Про духовний аспект свята та про те, як правильно молитися бездітним подружжям розповідає владика Венедикт, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

Владико, чому Йоакиму та Анні Господь подарував таку дитину?

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав переконаний: кожного разу, коли Церква стає інструментом якоїсь державної машини чи ідеології, вона потрапляє в неволю. «У такій неволі завжди хтось інший використовує церковні інституції, яким люди здебільшого довіряють, щоб маніпулювати їхньою свідомістю або підкоряти їх своїй владі», - констатує він.

Для українських військових, що захищають Україну від російських агресорів на сході, важлива присутність священиків. Адже у них місія – дати бійцям надію та показати, що Бог завжди поруч із ними. 

Отець Тихон вже кілька місяців живе у Львові, хоча є донеччанином у шостому поколінні. Після полону священик переїхав на Захід, оскільки його ім’я внесено днрівцями у «чорний список» і будь-який перетин окупованої території загрожує розстрілом. Отець сумує за своєю малою Батьківщиною не тому, що там його дім, могили родичів, але там залишились парафіяни, які за його словами стали для нього сім’єю. Священик кладе поруч мобільний телефон.

Двадцять п’ята річниця виходу УГКЦ з підпілля співпала з двадцять п’ятою річницею відновлення її структур на території Польщі. Втім, перелік ювілейних дат був би неповним, якби не загадати, що цьогоріч минає 75 річниця від дня народження, 50 річниця єрейських свячень та 25 річниця єпископської хіротонії митрополита Перемисько-Варшавського Івана (Мартиняка). Саме тоді, доленосного 1989 року, він очолив Церкву, котра була практично ліквідована внаслідок масового виселення українців та лемків у другій половині 40-х років ХХ ст. та акції «Вісла» 1947 року.  

Отець Василь Гасинець, декан Чернівецький Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, майже три місяці був на столичному майдані у найважчі й найстрашніші для українського люду часи. А нині з серпня щотижня вирушає на Схід до українських бійців. Каже, уже не може не їхати до солдатів і найбільше усвідомлює потребу їм допомагати, коли ввечері лежить у теплому ліжку і думає про тих дітей в АТО, які мерзнуть ночами. Й кусень хліба в горло не лізе, бо знає, що на передовій – наші діти, які хочуть з’їсти щось добре. Настроєний продовжувати свою місію до закінчення війни.

Впродовж останнього року у нашій державі відбулося чимало змін. Майдан став своєрідним індикатором внутрішніх проблем, задавнених конфліктів, «виразок» у суспільстві. Водночас ми мали нагоду відкрити для себе інших, хоча це відбувалось на тлі болісних подій. Через анексію Криму ми більше почали говорити у суспільстві про проблеми кримських татар та й загалом про місце мусульман в українському релігійному середовищі. Сьогоднішній стан у державі також відкриває у цьому діалозі чимало викликів – проблема біженства і переселенства, задавнених стереотипів і несприйняття.