Святий Далмат замолоду був вояком. Познайомившись зі св. Ісааком, який проживав у монастирі в передмісті Царгорода, так захопився Богу посвяченим життям, що за згодою своєї побожної дружини й дітей, разом із сином Фаустом 381 року постригся у ченці. Після смерті св. Ісаака Далмат став ігуменом монастиря і був висвячений на священика.

У 428 році царгородським патріархом став Несторій, що виступав проти богоматеринства Пресвятої Діви Марії. Правовірні єпископи 431 року в Ефесі зібралися на Вселенський Собор, де засудили Несторієву єресь. Прихильники Несторія приховали це від імператора Теодосія Великого. Тоді Далмат зібрав ченців та численних вірних і пішов до імператора, який пообіцяв йому зробити все можливе для добра Церкви. Невдовзі Далмат став архимандритом усіх царгородських монастирів. Відійшов до Господа у 440 році.

Джерело: http://ugcc.org.ua