Існує єдиний шлях до перемоги над корупцією
  • Срд, 18/06/2014 - 20:06

Надзвичайно вражаючі, але такі прості і виразні слова Святішого Отця про корупцію. Вони стали ще одним його важливим, актуальним і таким потрібним словом сучасному світу, сучасним державам, суспільству, середовищам, організаціям, родині, особі.

Про єдину дорогу, шлях для того, щоб перемогти гріх корупції, який є постійно у нас «під рукою», наче покладений нам у руки для вжитку, для випробування або уникнення чогось суттєво важливого – стало темою для розважання, думок, заклику папи Франциска до нас.

Одна «дуже сумна» розповідь, навіть якщо і дуже древня, й сьогодні віддзеркалює один із таких поширених та присутніх у суспільстві гріхів – корупцію. 16 червня 2014 року папа Франциск у своєму ранішньому зверненні зосередився на біблійному уривку із Першої книги Царів про власника виноградника Навота, який володів ним, як батьківською спадщиною. Зваблений його власністю, цар Ахав зажадав придбати її, розширюючи тим свої маєтки, та отримав на це негативну відповідь. Відмову цар переживав болюче. Дізнавшись про це, його дружина Єзавель вирішує допомогти чоловікові і через свідків та організований осуд Навота, зводить справу до його засудження і кари смерті. І врешті-решт, забезпечує привласнення потрібного виноградника для свого царя і чоловіка, який переймає його «спокійно, так ніби то нічого й не трапилося. «Ця історія постійно триває поміж тих, хто утримує силу матеріальну, силу політичну та силу духовну» – зауважив папа Римський.

Тематикою і явищем корупції, з одного боку, пронизані сучасні новини, історичні факти і події, суспільні процеси минулого та нашого часу, з іншого ж боку, її постійна сила і вплив не знаходить належних альтернатив і протистояння. Святіший Отець зауважив: «Ми часто читаємо в газетах про те, як до суду було притягнуто політика, який збагатився якимсь чарівним способом. Притягнутий до суду директор підприємства, який розбагатів чудесним способом, тобто шляхом корисливого використання своїх працівників. Надто можемо почути, як говорять і про збагачення прелата [1], який надмірно розбагатівши, залишив свою пасторальну місію через турботу про свою владу. Таким чином, корумпованими є політики, корумпованим є бізнес і корумпованими є церковні представники. Скрізь вони є. І ми повинні сказати правду: корупція є гріхом, який наче покладений нам до рук, яким володіють особи, які мають владу над іншими, як економічну, як політичну, як церковну. Усіх нас торкає випробування корупцією. Це є один із гріхів, який покладений нам у руки. Бо коли хтось має владу, то почуває себе владним, почуває себе наче Бог».

Кожне явище характеризується своїми ознаками. Не є виключенням і корупція. Святіший Отець в цьому добачив те, що корупцією, носіями якої є люди, руйнується все більше дорога власної особистої безпеки, навіть якщо вона супроводжується «благополуччям, грошима, а далі владою, марнославством, гордістю ... А далі все. Навіть вбивати. Але хто платить за корупцію?» Той, хто приймає у ній участь? Ні, такий є «посередником» у ній. За корупцію насправді «платить бідний:

«Якщо ми говоримо про корумпованих політиків а чи корумпованих економістів, то хто за це платить? Платять лічниці без медикаментів, хворі, які позбавлені лікування, діти без виховання. Саме вони є сучасними Навотами, які платять за корупцію владних осіб. А хто платить за корупцію прелата? За неї платять діти, які не знають як зробити знак хреста, які не знають катехизму, які позбавлені опіки. За неї платять хворі, яких не відвідують, платять і ув’язнені, які не мають духовного піклування. Платять бідні. Корупція оплачується бідними – бідними матеріально і бідними духовно».

У такій перспективі виглядають досить песимістичними спроби змін та реформ щодо подолання цього явища. Однак, на думку папи Франциска відповідь на корупцію є і цією «єдиною дорогою виходу з корупції, єдиною дорогою для подолання цієї спокуси – гріха корупції, є служіння». Тому що, за його словами, «корупція походить від гордості, зарозумілості, а служіння упокорює – це є покірна любов, що допомагає іншим».

Згідно слів Святішого Отця, справді можна назвати мучениками тих, які платять за економічну корупцію, політичну корупцію, церковну корупцію, які терплять і платять своїм життям за це. Звичайно, що тут також предмет розгляду цієї тематики не вичерпується. Біблійна розповідь із книги Царів у своєму продовженні зазначає, що пророк Ілля звернувся до царя Ахава, виявляючи його справу у світлі Божому, духовному, у світлі Правди. І той почувши, упокорився перед Богом і уникнув лиха. Отож, словами Правди стаються зміни…

[1] – Прела́т (від лат. praelatus букв. — «найкращий», «найвищий» церковнослужитель) — у католицькій та англіканській церквах — почесний титул представника вищого духовенства (кардинала, архієпископа, єпископа тощо).


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць