Також відомий як Callistus, Callixtus. Помер біля 222 р; вшановується як мученик в Тоді, Італія, 14 серпня. Більшість з того, що нам відомо про Калікста, потрапило до нас з ненадійного джерела, від його головного опонента Іполита.

Калікст, син Доміція, жив у римському кварталі Trastevere. Його сучасник, святий Іполит пише, що Калікст, молодий раб-християнин, був звинувачений своїм господарем Каргофором (Carpophorus) у розтраті грошей. Він втік з Риму, але був спійманий на борту корабля, що прямував до Порто (Portus). Щоб не бути затриманим, вистрибнув у море за борт. Його врятували і відвели до Каргофора. Він був засуджений до жахливого покарання, передбаченого для рабів - ручного млина. Його звільнили на прохання кредиторів, які сподівалися, що він зможе повернути частину грошей, але він був знову заарештований  під час бійки у синагозі. Цього разу Калікста засудили до каторжних робіт на рудниках Сардинії. Був випущений на свободу разом з іншими християнами на прохання Марції, керуючої при імператорі Коммодусі (Commodus ). Його здоров'я було підірване, і знайомі християни відправили його видужувати в Антіум.

Біля 199 р. Папою святим Зеферином (Zephyrinus) Калікст був призначений наглядачем при християнському кладовищі на Віа Аппіа (яке згодом стало називатися кладовищем San Callistus). У цій підземній усипальні поховано більшість римських єпископів від Зеферина до Евтихіана, крім Корнелія і Калікста. Вважається, що він розширив кладовище, приєднавши приватні поховання до решти.

Був висвячений святим Зеферином в диякони і став його другом і порадником. Коли Зеферин помер в 217 р., Калікст був обраний папою відкритим голосуванням римських жителів і духовенства. Невдовзі після цього він був засуджений святим Іполитом, самовисуванцем на Папську посаду.

Співчуваючи грішникам, що покаялися, Калікст заснував практику відпущення гріхів всім розкаяним. Святий Іполит найбільше був незадоволений тим, що Папа допускав до Євхаристії тих, хто покаявся у вбивстві, перелюбі та позашлюбних зв'язках. Святий Іполит, Тертуліан, Новаціан і ригористи назвали Калікста єретиком, звинувативши його в тому, що смертний гріх він не вважав підставою для зміщення єпископів, що він вчить того, що серед духовенства можуть бути багатоженці, і що шлюби між вільними жінками і християнськими рабами можуть бути законними.

Останній пункт, за яким його звинувачували, був для Калікста вирішенням проблеми заможних християнок, які не могли знайти собі відповідних чоловіків серед християн. Він бачив заміжжя з рабами-християнами кращим виходом, ніж відлученням їх та їхніх дітей за шлюб з погнами.

Був відомий своєю м'якістю і милосердям. Іполит також звинувачував його у поблажливості до єретиків, незважаючи на те, що Калікст відлучив Савелія (Sabellius), главу єретиків, які заперечували множинність Трійці (монархіанізм).

Ймовірно, Калікст прийняв мучеництво близько 222 р., можливо, під час народного повстання, а легенда, за якою він був скинутий до криниці, не має підтвердження. Він був похований на Авреліановій Дорозі.

Джерело: catholicencyclopedia.in.ua