Напередодні Х Всесвітньої зустрічі сімей, яка цього тижня відбуватиметься у Римі та по всіх дієцезіях світу, Префект Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя пояснив, чому Папа хоче, щоб цю подію переживали місцеві Церкви в усьому світі та скеровує думку до сімей, які страждають від війни.

Від 22 до 26 червня 2022 р. у Римі відбуватиметься Х Всесвітня зустріч сімей. Особливістю цієї зустрічі буде те, що вона за бажанням Папи Франциска матиме «багатоцентровий та широко розповсюджений» характер. Рим стане основним осідком, куди прибудуть деякі делегати від родинного душпастирства, а в ті самі дні кожна дієцезія заохочена стати осередком місцевої зустрічі для своїх сімей і спільнот.

За словами кардинала Кевіна Фаррелла, Префекта Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя, Папа Франциск бажає у такий спосіб обійняти та залучити всі сім’ї світу. В інтерв’ю для Vatican News, даному напередодні початку зустрічі, що цього року відбувається у контексті масштабної війни, він не лише пояснив, чого очікує від події, але й поділився думками про приклади святості подружніх пар і важливість супроводу молодих подруж.

Потреба нового формату

«Сподіваюся, що Всесвітня зустріч сімей, яка відбудеться у Римі, стане ін’єкцією вітамінів у Церкві», – сказав кардинал Фаррелл, зазначивши, що через пандемію протягом двох років не було можливим проводити зустрічі на різних рівнях, що дуже вплинуло на життя Церков. Наслідки пандемії вплинули і на проведення зустрічі. Якщо раніше на зустріч запрошували багато сімей, то тепер не всі можуть дозволити собі подорож. Тож вирішено запросити делегатів, а кожну дієцезію/єпархію заохотити провести зустрічі на місцях. «Потрібно зазначити, що найбільшу кількість учасників – 34 чи 35 тисяч – зібрала всесвітня зустріч сімей у Дубліні. А це не становить навіть малу дієцезію. Великі дієцезії таку кількість учасників можуть зібрати лише на своїй території», – сказав Префект Дикастерії в справах мирян.

Церква не може це ігнорувати

Ділячись думками про те, що цьогорічна зустріч не може забувати про трагедії сімей у зонах бойових дій чи в регіонах релігійних утисків, кардинал Кевін Фаррелл підкреслив, що серед пар, присутніх на Фестивалі сімей, з якими Папа привітається, будуть представники з України та з багатьох інших частин світу, де існують різні форми переслідування, де тривають війни та насильство.

«Хто ж може вдавати, ніби нічого не діється, коли бачить страждання сімей, – матерів з дітьми, бо тати залишаються в Україні, щоб воювати, – які вирушають до інших країн, в яких ніколи раніше не бували. Там вони не мають родичів, є повністю самотніми. Бачити прибуття жінки з двома малими дітьми…», – зазначив Префект Дикастерії в справах мирян, подякувавши всім, хто чинить неймовірні зусилля, щоб їх приймати і допомагати їм. «Але це не те саме, що перебувати в своєму домі. Коли все твоє життя перевернене, й нічого не залишається. Вони вирушають з малою валізою і більше нічого не мають. Все це роздирає серце. Церква не може ігнорувати цю дійсність», – наголосив він.

Приклад святих і супровід сімей

Розповідаючи про останні ініціативи очолюваного ним відомства, присвячені сім’ї, кардинал Фаррелл згадав про публікацію книжки про подружні пари, які були беатифіковані або канонізовані в Церкві саме як пари, щоби показати, що «також і подружнє життя має святих». А нещодавно побачили світ напрямні для «катехуменальних програм» для пар, завданням яких має бути приготування до шлюбу та супровід молодих пар. У цьому «посібнику» наголошується, зокрема, на важливості знаходити такі пари, які б мали якості, необхідні для того, щоб супроводжувати інші пари, навчати, підказувати та підтримувати інших. «Потрібно пам’ятати, – зазначає Префект Дикастерії в справах сім’ї, – що це напрямні для Вселенської Церкви, але їхнє практичне впроваджування в життя залежить від різних культур, мов, від відмінностей у широкому значенні цього слова. Тож не йдеться про те, щоби взяті ці напрямні та впроваджувати їх дослівно, в кожній ситуації однаково. Це не можливо».