Кардинал Кох про найбільшу загрозу для екуменізму
  • Чтв, 12/09/2013 - 22:41

Найбільшою загрозою для екуменічного діалогу є забути про те, що вже було досягнуто, – про це говорив кардинал Курт Кох в інтерв’ю для австрійського католицького тижневика «KirchenZeitung». Глава Папської Ради сприяння єдності християн говорив також про Рік Лютера в 2017 р., екуменічний діалог зі спільнотами євангелістів, про Папу Франциска і Бенедикта XVI та реформу Римської Курії.

Кардинал Корт взяв участь у 25-тій Міжнародній літній академії Священичого кола Лінцу, що проходила в австрійському Айгені. Там він виголосив доповідь на тему «Обличчя Бога в Ісусі Христі. Загальні риси екзистенціальної христології».

На питання чого католики можуть навчитися від Мартіна Лютера, рік якого відзначатиметься у 2017 році, кардинал Кох зазначив, що цей ініціатор Реформації був особою, яка шукала Бога, і – як говорив Папа Бенедикт XVI – ми мусимо наново відкрити основоположне «питання про Бога», а також те, що Лютер не шукав «якогось Бога», а Бога, Котрий об’явився в Ісусі Христі. «Зосередження на питанні про Бога і ставлення в центрі Христа є для мене основними точками», – говорив кардинал Кох.

Говорячи про загрози для діалогу з лютеранською церквою і для екуменізму, ватиканський єрарх наголосив, що головною загрозою, на його думку, є забути про те, що вже було досягнуто. «З лютеранами ми провадимо діалог вже понад п’ятдесяти років. Сьогодні існує загроза, що багато з того пропаде в забуття. Ми повинні робити те, що мій попередник, кардинал Вальтер Каспер, робив в минулих роках – зібрати і опублікувати тексти, що стосуються діалогу, щоб вони не загубились, а стали дороговказом на майбутнє», – зазначив кардинал. Найбільшим успіхом в католицько-лютеранському діалозі єрарх вважає спільну декларацію від 1999 року про виправдання, яку прийняли представники обох Церков, а не лише експерти.

Однією із найважливіших тем для екуменічного діалогу сьогодні кардинал Кох вважає питання «Церкви, Євхаристії і управління». «На мою думку, це був би черговий крок вперед. Минув той час, коли ми окремо роздумували над проблемою Євхаристії і управління. Я б не хотів, щоб ці питання були розділені», – додав він.

Стосовно імпульсів для екуменічного діалогу, що випливають із навчання і позиції Папи Франциска, кардинал Кох звернув увагу, що Папа хоче продовжувати йти шляхом, визначеним Папою-емеритом Бенедиктом XVI: підтримувати братерський діалог та сердечні і приязні відносини. «Для Папи Франциска це дуже важливо. Я спостерігав це тоді, коли він приймав папу коптів чи представників православ’я, як багато часу приділяв їм. А окрім того ми мусимо продовжувати богословський діалог», – зазначив кардинал Курт Кох.

Щодо важкої ситуації православної Церкви в країнах Близького Сходу, багато з яких переживають т.зв. «арабську весну» єрарх зазначив, що йому важко називати теперішню ситуацію «арабською весною». «Мені здається, що вона перемінюється в арабську осінь. Попри усе, діалог є потрібен ще більше, ніж будь-коли. Перш за все, люди потребують нашої підтримки. Вісімдесят відсотків усіх людей, яких переслідують через їх віру, є християни. Сьогодні ми стикаємося із більшим переслідуванням християн, ніж в перші століття Церкви. Це повинно мотивувати до ще більшої солідарності серед християн», – говорив кардинал.

Стосовно діалогу із т.зв. «вільними» і «євангельськими» церквами кардинал звернув увагу на те, що декотрі з них налаштовані «антикатолицько» і «антиекуменічно». «Ці рухи дуже розрізнені. Але ми намагаємося розмовляти з кожним з них. П’ятидесятницькі і вільні церкви є другими за чисельністю групами християн після Католицької Церкви. І вони зростають дуже швидко. Це великий виклик. Як Католицька Церква, ми маємо, преш за все, поставити собі запитання: що робиться з нами, чому так багато вірних покидають нашу Церкву і йде до інших рухів», – сказав кардинал Кох. Він звернув увагу, що у випадку багатьох євангельських церков, особливо в центральній Європі, нас об’єднує розуміння Біблії і однакове ставлення до подружжя і гомосексуалізму. «В певних випадках, у багатьох питаннях у сфері етики нам ближчі вони, аніж великі євангельські церкви», – зазначив він.

 Кардинал Кох виступає за посилення діалогу, що також є бажанням євангельських церков. «Вони очікують на підтримку в питаннях, які їм особливо лежать на серці. Вони стосуються не лише етики, але перш за все способу визнавання віри в Христа. Багато євангельських християн вважає, що в Католицькій Церкві це краще влаштовано, ніж в деяких євангельських церквах», – зазначив він.

«Ми повинні наново дійти до порозуміння, в якому напрямку повинен і має провадити наш екуменічний шлях. Для нас, католиків, ціллю залишається видима єдність. Це завдання дав нам Господь, Котрий у своїй Архиєрейській молитві просив, щоб ми були одно, щоб світ увірував. Одного разу гість з Африки сказав мені коротко: чи ти вважаєш, що християнство може бути достовірним, якщо з різних трибун звіщаються різні послання Христа? Особливо тепер, в контексті євангелізації, екуменізм мусить заново подбати про свою привабливість», – розповів кардинал Кох і додав, що на початках екуменічного руху і в часі ІІ Ватиканського собору була очевидною більша спільність цілей, аніж тепер.

Говорячи про Папу Франциска, кардинал звернув увагу на те, що він є людиною з іншим типом особистості, аніж Бенедикт XVI. «З іншого боку, бачимо основоположне продовження понтифікату попередника. Якщо, наприклад, подивимось на інтерв’ю, яке Франциск дав під час повернення з Ріо-де-Жанейро, то те саме міг би сказати Бенедикт XVI. Однак Папу Бенедикта медіа за ці ж слова критикували, а Франциска хвалять. Через той спосіб, в який він підходить до людей, як розуміє своє управління, він отримує похвалу. Однак я переконаний, якщо світ зрозуміє, що означають його слова, то, ймовірно, прихильність до нього вже не буде такою великою», – сказав кардинал.

Він нагадав, яке обурення викликала промова Бенедикта XVI під час візиту до Німеччини, коли він закликав людей Церкви відійти від секуляризації. «Папа Франциск говорить про це ще більш відкрито, і це вважається добрим. Можливо, це наслідок того, яким чином Франциск це говорить і тому знаходить схвалення», – зазначив кардинал Кох.

Стосовно реформи Римської Курії, яку планує Папа Франциск і якою має зайнятися скликана ним дорадча комісія, членом якої є кардинал Кох, він сказав, що це дуже хороша ініціатива. «Таким чином вселенська Церква буде більш присутня і більш синодальна. Це велике побажання Франциска, і він його точно втілить в життя», – зазначив кардинал Кох.

У відповідь на питання, чи є в Курії особи, які хотітимуть приповільнити реформу, кардинал зазначив, що так відбувається завжди, коли щось має змінитись. «Я не можу їх назвати. Для мене важливе те, що у Римській Курії наново собі пригадують свої завдання, які слід виконати. Перш за все, йдеться про те, щоб Папа міг вершити свою місію. Папа сам виступає від імені усієї Церкви, а Церква має завдання голосити Євангеліє. Якщо всі нагадають собі про те, що є відповідним завданням, то не може бути жодних проблем з тим стримувати реформу чи ні», – зазначив кардинал Кох.

Глава ватиканської дикастерії зазначив, що голос Папи може бути сильним лише тоді, коли його підтримує Народ Божий. В центральній Європі він бачить одну проблему. «Як шкода, що, наприклад, великі імпульси, які йшли від промов Папи Бенедикта XVI, були так слабо прийняті. Ми повинні гордитись тим, що християнство принесло Європі. Це прекрасно. Саме тому я також переконаний, що не буде Європи, вільної від християнства. Ми переживаємо тишу Великої Суботи. У цій тиші виникає багато нового. Ми повинні підтримувати позитивні сили, які дозволяють зростати і розвиватись. Маємо з надією дивитись у майбутнє Європи», – зазначив глава Папської Ради сприяння єдності християн.

За матеріалами ekai.pl