На вихідних кардинала Пароліна приймав Львів. Зустрічі з представниками влади, Свята Меса у Латинській катедрі, посвячення музею, а також ділянки під будівництво храму. І, звичайно ж, зустрічі з пересічними вірянами.

Вже за годину до прибуття кардинала поруч з катедрою відбувались останні приготування до зустрічі. Неокатехуменальна спільнота, 450 катехістів якої мали зустріч у Львові, проводила євангелізацію. Привітати Державного секретаря прибули священики та богопосвячені особи з усієї дієцезії, різні молитовні спільноти та велика кількість вірян, були і гості з Польщі.

Прибувши до катедри, Державний секретар підійшов привітатись із зібраними на площі перед храмом. Кардинал намагався не оминути своєю увагою жодну людину: потиснути руку або помахати, посміхнутися і поблагословити. Посмішка не сходила з обличчя представника Папи.

Розпочалась святкова подячна Євхаристія. Дякували за 15 річницю візиту святого Івана Павла ІІ в Україну, 25 річницю відновлення структур РКЦ в Україні, також і за присутність представника Папи тут, у Львові.

"

15 років тому поріг цієї катедри переступив папа Іван Павло ІІ... З нашого міста линули слова: випливи на глибінь, львівська Латинська церква, Господь з тобою, не бійся труднощів, з Христом - переможеш... Видимим знаком цієї перемоги є 25 річниця відновлення структур Церкви... У нелегкий час, коли точиться війна, будьте для нас, Кардинале, вістуном Доброї Новини!", - сказав митрополит Мечислав Мокшицький на початку Євхаристії і попросив кардинала очолити Месу.

У проповіді кардинал П’єтро торкнувся актуальних для українського суспільства тем: питання війни і насильства. «Війна народжується з ідолопоклонства, тобто з того, що на місце Бога ставиться ідол: владу, нахабство, амбіції, фальшиву зверхність, все це — замість захисту і розвитку людської особистості» - ці слова могли стати іспитом сумління для кожного. Однак навіть у цій ситуації є надія, адже Бог захищає людину і ніхто не уникне смерті і суду. Говорячи про страждання людей на Сході кардинал П’єтро підкреслив, що у цьому всьому зростає «впевненість, що Бог — господар історії, та що наші пародії влади є тільки нерозумною і трагічною грою, що нищитиме тих, хто їм, цим пародіям, сприяв».

Продовжуючи, кардинал говорив про проблему багатства небагатьох і бідності багатьох. Він наголосив на тому, що часто можна грати «в добродіїв» Церкви, тим самим виправдовуючи свою ганебну поведінку. Крім того, існує небезпека, щоби Церква хизувалась своїм багатством. Справжнім багатством є щось інше: створений Богом світ, Божа лагідність, посмішка, жест, тиша.

Звертаючись до тих, хто постраждав від війни кардинал сказав: "Ми є свідками того, що це слово стало тілом в Ісусі Христі, і воно не було на боці сильних, але було розіп’яте сильними цього світу на Голгофі. І саме це розіп’яте слово воскресив Отець третього дня. Хто міг би повірити в це чудо? Але Церква народжується з цієї віри, яку переповідають та свідчать. Всім вам, які страждаєте, особливо в цій війні, такій ненормальній та абсурдній, Бог повторює як доброму розбійнику: «Сьогодні будеш зі мною в раю» (Лк 23, 43)".

На завершення Євхаристії Державний секретар зазначив: «Моє серце наповнилось великим зворушенням через те, що я разом з вами звершував цю Літургію... Я зворушений також тим, що поряд з римсько-католицькими єпископами і священиками є і греко-католицькі... Зворушений, бо так багато страждань і смертей товаришували цій землі раніше і зараз, але також багато воскресінь товаришують цим стражданням. Ваша Церква змогла відродитись, і вже тепер розквітає на цій землі... Перед вами стоять нові виклики, тому потребуємо Божого благословення, щоб ставити чоло цим новим викликам».

Після Літургії кардинал Паролін мав зустріч із міським головою Львова Андрієм Садовим. На згадку про візит до Львова Державний секретар отримав срібну монету з зображенням короля Данила Галицького. А місто отримало – Боже благословення, якого уділив кардинал.

О 13.00 у приміщенні курії відбулось посвячення Архідієцезіального музею. Хоч музей і не такий великий, має лише три кімнати, але експонати, які там зібрані мають надзвичайну цінність. Митрополит Мокшицький перефразовуючи відомий вислів сказав, що Церква яка не шанує свого минулого – не має майбутнього.
Першими відвідувачами музею стали кардинал Паролін, Апостольський нунцій Клаудіо Ґуджеротті, митрополит Мечислав Мокшицький. На відкритті були присутні також і родина Вехт, які допомогли у реалізації цього проекту з музеєм.

Після невеликої перерви на обід та зустрічі з монсеньйором Міланом Шашіком (УГКЦ), Державний секретар вирушив на місце майбутньої парафії св. Йоана Павла ІІ. Неподалік цього місця 15 років тому папа Іван Павло ІІ звершував Літургії. Парафія покровителем якої є святий Папа є наймолодшою, однак досить неординарною і колоритною. Планується також тут побудувати благодійний центр. Ділянку для будівництва пожертвували Архідієцезії Лицарі Колумба.

Під час спеціальної церемонії було посвячено територію під будівництво та наріжний камінь, який взяли з цегли, якою замуровували Святі Двері в одній з ватиканських базилік. Було підписано спеціальну буллу, яку в капсулі вмурували в камінь.

Після відвідин парафії кардинал мав зустріч в Українському Католицькому Університеті, а потім у семінарії Святого Духа (УГКЦ).

Нагадуємо, візит кардинала Пароліна триває до 21 червня і завершиться у Києві. Слідкувати онлайн за найважливішими подіями візиту можна на каналі EWTN (ewtn.org.ua) або на каналы Youtube (EWTNUkraine). Будьте з нами!

Фото - Роман Гуменюк для КМЦ