Кардинал Паролін: війна ніколи не є невідворотною подією
  • Пон, 12/09/2022 - 22:21

Напередодні Апостольської подорожі Папи Франциска в Казахстан Державний Секретар Святого Престолу, скеровуючи погляд на Україну, висловив сподівання, що конгрес світових релігій, в якому братиме участь Папа Франциск, стане нагодою для зустрічі й діалогу.

У вівторок, 13 вересня 2022 р., Папа Франциск вирушає в триденну подорож до Казахстану, де візьме участь у VII Конгресі лідерів світових і традиційних релігій. Думками про різні аспекти цього візиту в інтерв’ю для ватиканських медіа поділився Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін.

В дусі ініціативи святого Івана Павла ІІ

Один з найближчих співробітників Святішого Отця нагадав, що від самих початків згадані конгреси, що проводяться у Казахстані, обрали за модель День молитви за мир у світі, який Папа Іван Павло ІІ скликав 24 січня 2002 року в Ассізі, щоби наново ствердити позитивний внесок різних релігійних традицій у діалог, гармонію та згоду між народами. «Гасло Папського візиту тримається того ж напрямку – “Посланці миру та єдності”, як також логотип, що зображує голуба з оливковою гілкою. Отож, напрямні папського візиту зрозумілі», – сказав він, зазначивши також, що чернетка кінцевої декларації Конгресу містить посилання на Документ про загальнолюдське братерство задля миру та мирного співіснування, який Папа Франциск підписав із Ахмадом Аль-Таїбом в Абу-Дабі 4 лютого 2019.

Чи ще існує здатність до діалогу?

Як зауважив журналіст, у той час, як у гаслі та логотипі наголошено на темах миру та єдності, а мир перебуває також у центрі праць конгресу, в серці Європи триває війна в Україні, тривають конфлікти в інших частинах світу. «Багато-хто говорить про невідворотність. Чи дійсно не існує інших шляхів?» – запитував він, на що кардинал Паролін відповів: «Війна ніколи не є невідворотною подією. Її коріння в серці людини, яка керується марнославством, гордістю, пихою та жадібністю, як казали Отці Церкви. Таке серце є закам’янілим і неспроможним відкритися на інших. Війні можна запобігти, зробивши крок назад, відмовившись від обвинувачень, погроз, причин взаємної недовіри. На жаль, у наш час на всіх рівнях зменшилися здатність вислуховувати та зусилля зрозуміти аргументи того, хто думає по-іншому». З цього випливає побажання, щоб черговий конгрес релігій у Казахстані «став нагодою для зустрічі та діалогу».

Регулярні та плідні двосторонні стосунки

Відповідаючи на запитання про стан двосторонніх стосунків між Святим Престолом і Казахстаном, яким цього року сповнилося 30 років, Державний Секретар назвав їх «регулярними та плідними». Він згадав про те, що Святий Престол завжди брав участь у міжрелігійних конгресах, Казахстан був першою країною Центральної Азії, що 1998 року підписала двосторонню угоду зі Святим Престолом, а 2001 року тут побував Папа Іван Павло ІІ. І ця співпраця триває, про що свідчать нещодавні підписання меморандумів про порозуміння щодо співпраці в медичній та науковій сферах. «Цього року припадає 30-та річниця дипломатичних стосунків. При цій нагоді та з огляду на візит Папи Франциска, існують сподівання на підписання додаткової угоди щодо видачі віз і дозволів на проживання для іноземних місіонерів, які служать у Казахстані», – додав він.

Мале стадо зі значущою присутністю

Очевидно, що Папська подорож передбачає також події, присвячені місцевій католицькій громаді, яка в країні становить незначну меншину, вплетену в розмаїття 18-ти офіційно зареєстрованих релігійних організацій. «Католицька Церква високо цінується і добре представлена в дуже розмаїтій релігійно-культурній панорамі країни, хоч є невеликою дійсністю, але значущою», – підкреслив кардинал Паролін, додаючи, що присутність і слова Папи стануть для місцевих католиків заохоченням у тому, щоб оновлюватися у вірі, надії та любові, і далі звершувати свою місію свідчення, «наслідуючи приклад численних свідків минулого, таких як блаженний священик Владислав Буковинський, блаженний священик Олексій Зарицький, блаженний єпископ Микита Будка, щоб разом з іншими релігійними групами робити внесок у будування згуртованого, гармонійного та мирного суспільства».