Богословські помилки, пов’язані з літургійною реформою після ІІ Ватиканського Собору, залишаються великою проблемою сьогодні. Це може бути пов’язано з антропоцентричним поглядом, який замінив Христоцентризм Божественної Літургії. Літурнія Всіх Часів залишається для багатьох католиків живим джерелом їхньої віри та єдності з Христом і Церквою. Про це пише кардинал Реймонд Лео Берк.

У Франції саме з’явилося нове видання “Короткого критичного аналізу Novus Ordo Missae”, яке раніше уклали кардинали Альфредо Оттавіані та Антоніо Баччі. Це відомий документ, відомий у народі як “Інтервенція Оттавіані”. Він містить фундаментальну критику післясоборних літургійних змін; більшість зауважень Оттавіані та Баччі залишаються в силі навіть після виправлень, внесених до літургії в наступні роки. Передмову до французького видання написав кардинал Раймонд Лео Берк. Про це пише pch24.pl.

Нижче публікуємо повний текст кардинала Берка.

Через двадцять років після того, як ви опублікували перше видання, я хотів би подякувати вам за підготовку нового видання “Короткого критичного аналізу Novus Ordo Missae”, опублікованого в 1969 році кардиналами Альфредо Оттавіані та Антоніо Баччі.

У своєму листі від 27 листопада 2004 р. кардинал Альфонсо Марія Стіклер написав, що “аналіз цих двох кардиналів абсолютно не втратив своєї цінності чи, на жаль, актуальності”. Через два десятиліття це спостереження залишається вірним. Наприклад, нещодавні публічні заяви Префекта Дикастерії у справах Божого Культу та Дисципліни Таїнств підтверджують існування ідеології, яка намагається маніпулювати та зрадити постійне та незмінне вчення Церкви про Таїнства Євхаристії та Священства, використовуючи для цього реформу Божественної Літургії після ІІ Ватиканського Собору.

Цінність роздумів, що містяться в “Короткому критичному аналізі”, за словами авторів, полягає в короткому синтезі “найсерйозніших відхилень від теології Меси” (розділ VI), які можуть бути результатом антропоцентричного підходу до Божественної Літургії, яка за своєю природою є Христоцентричною. Це братерське втручання до Папи Павла VI, яке мало великий вплив свого часу, могло б залишитися мертвою буквою або незабаром забутим, якби богословські помилки, які намагалися виявити, не продовжували поглиблюватися і не зберігалися аж до сьогоднішнього дня, через понад п’ятдесят років. Навпаки; такі помилки іноді приймаються прямо, призводячи до того, що теологічна зміна відбувається разом із літургійною.

Тому слід сказати, що ми далекі від загального наміру, висловленого на ІІ Ватиканському Соборі у першому пункті Sacrosanctum concilium: “…краще пристосування до потреб нашого часу тих інституцій, які схильні піддаватися змінам; підтримка всього, що може сприяти єдності всіх віруючих у Христа; зміцнення того, що веде до покликання всіх людей до лона Церкви.

Очевидно, що багато хто все ще знаходить в Usus Antiquior живе джерело, через яке вони можуть єднатися з Христом, зміцнювати свою віру та посилювати свою приналежність до Церкви. Тож немає причин їх знеохочувати. З іншого боку, на практиці існує багато упереджень щодо Святої Літургії, аж до втручання в ті питання, які не підлягають зміні, але належать до сфери Божого Закону.

У першому розділі “Духа Літургії” майбутній Бенедикт XVI писав: “Людина не може просто “створити” культ... Мойсей каже фараонові: “Ми й самі не знаємо, чим служитимемо Господеві” (Вих. 10, 26). Ці слова відображають основний закон будь-якої літургії. Якщо Бог не об’явиться людині, людина... може сягати до Бога своєю думкою і намагатися йти Нього Його шляхом. Однак справжня літургія передбачає відповідь Бога і Його об’явлення про те, як ми маємо Йому поклонятися. У будь-якій формі літургія передбачає певну форму “інституції”.

Я запевняю вас у своїй підтримці цієї праці. Моє найщиріше бажання полягає в тому, щоб у суспільстві, яке втрачає одну за одною стабільну точку опори, вона сприяла нагадуванню, роз’ясненню та пізнанню теологічного, догматичного та морального багатства, повним вираженням якого є Usus Antiquior Римського обряду.

Нехай Воскреслий Господь благословить вашу працю! Прийміть моє батьківське благословення. Запевняю вас у своїй відданості Пресвятому Серцю Ісуса, Пресвятому Серцю Марії та Пречистому Серцю св. Йосифа.

+ Кардинал Раймонд Лео БЕРК

***

Передмова з’явилася в книзі Brief examen critique du Nouvel Ordo Missae, Preface du Cardinal Burke, Contretemps, 2023. Її англійський текст опубліковано в блозі «Rorate Coeli».