В коментарі Едвару Пентіну з  THE NATIONAL CATHOLIC REGISTER, Берк   торкнувся розділу "Проникливість та інтеграція" (параграфи 84-86), які стосуються   цивільно розлучених та повторно одружених хрещених католиків.

Цей розділ викликає безпосередню стурбованість через відсутність ясності  щодо фундаментального питання віри про нерозривність шлюбу  розумом  і вірою навчених людей.

Остаточний звіт  Синоду, яий не має  авторитетної ваги і не змінює доктрини  чи існуючого вчення про причастя для цивільно розлучених повторно одружених, закликає цивільно розлучених  повторно одружених католиків  бути "більш інтегрованими в християнські громади всякими можливими шляхами."

Логіка інтеграції є ключем до  їх пастирського супроводу, так що вони знаючи про належність до Тіла Христового, яким є Церква  також можуть мати втішний і плідний досвід  цього, і  пастирі повинні "розрізняти" кожен випадок нешлюбного  союзу.

Берк сказав Пентіну, що  "інтеграція" є мирянським терміном, який теологічно неоднозначний.

Я не бачу, яким  може бути ключ пастирського супроводу для тих, хто є в незаконних подружніх союзах. Ключем  тлумачення їх пастирської опіки повинен бути союз, заснований на істині шлюбу в Христі, якого слід шанувати і дотримуватись, навіть якщо одна із сторін шлюбу  покинута через гріх іншої.

Благодать Таїнства Шлюбу зміцнює покинутого партнера  у житті вірою і правдою шлюбу, продовжуючи шукати порятунку партнерові, що залишив подружжя.

"Ще з дитинства  і зараз я зустрічаю вірних католиків, чиї шлюби, в якійсь мірі, було розбито, але хто, вірячи в благодать Таїнства, продовжують жити у вірності їхньому шлюбові. Вони дивляться на  такий супровід Церкви, що допомагає їм залишатися вірними істині Христа у їх житті.

Коли звіт Синоду посилається на цитату параграфа  84  з Familiaris Consortio Святого Івана Павла II про пастирське зобов'язання здійснювати "ретельне розрізнення ситуацій", то у випадку справ  незаконних союзів, Берк назвав використання цитати "введенням в оману."

У той час як параграф 84 Папи Івана Павла II визнає різні ситуації тих, хто живе в незаконних союзах, і настійно закликає пастирів і всю громаду допомагати їм як справжнім братам і сестрам у Христовому хрещенні, він робить висновок: «Однак, Церква підтверджує настанову, засновану на Святому Письмі, не допускати до Євхаристійного Причастя розлучених  повторно одружених осіб».

Потім він вказує причину настанови: факт стану і умови їх життя об'єктивно суперечать союзу любові між Христом і Церквою, що визнається  і відображається  Євхаристією. Він також справедливо зазначає, що інша настанова вводила б віруючих в оману і плутанину щодо вчення Церкви про нерозривність шлюбу.

Німецький кардинал Крістоф Шенборн назвав слово "проникливість" ключем до розуміння цілого заключного звіту  щодо незаконних подружніх ситуацій,  що дає можливість спекуляції терміном для допуску цивільно одружених розлучених  до Причастя.

Також  кардинал Френсіс Арінзе з Нігерії сказав LifeSiteNews минулого тижня, що люди в об'єктивно гріховних ситуаціях не можуть приймати Причастя.

"Існує така річ, як об'єктивне зло і об'єктивне добро. Христос сказав: той, хто [розлучається зі своєю дружиною] і одружується з іншою, чинить "перелюбство". Це не моє слово. Це слово самого Христа, який є скромний і лагідний серцем, який є вічна істина. Таким чином, він знає, що говорить ".

Це той випадок, коли апостол Павло сказав: «Нехай кожен випробовує себе;  той, хто приймає негідно проти себе самого осуд приймає.» Він є дуже тяжким.

Pete Baklinski