Кардинал Таґле: Церква як жива будівля Святого Духа є місійною від своїх початків
  • Чтв, 28/05/2020 - 17:03

Префект Конгрегації Євангелізації народів кардинал Луїс Антоніо Таґле поділився своїми думками про послання Папи Франциска до Папських Місійних Організацій, яке побачило світ 21 травня 2020 р. На думку кардинала, слід повернутись до витоків первісної Церкви, подолавши спокусу функціоналізму та ефективності “запланованих проектів”.

 

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ / Alessandro Gisotti – Ватикан

Через тиждень після публікації послання Папи Франциска до Папських Місійних Організацій, кардинал Луїс Антоніо Таґле, Префект Конгрегації Євангелізації народів, в інтерв’ю для щоденної ватиканської газети “l’Osservatore Romano” та для Vatican News зупинився над деякими ключовими пунктами папського документа. На переконання Префекта Конгрегації Євангелізації народів, необхідно впроваджувати у життя те, до чого Святіший Отець закликає: віднайти автентичний місійний дух, не покладаючись на практики, які під виглядом ефективності та успіху віддаляють від суті місії, тобто, від звіщення Доброї Новини всім людям.

Місія у центрі життя та ідентичності Церкви

Перше запитання, яке журналіст поставив своєму співрозмовникові, стосувалось того, що саме в цьому папському посланні його по-особливому зачепило? За словами кардинала Таґле, таких думок у посланні є багато, однак, перш усього, варто підкреслити, що мова йде про документ, який виявляє особливе ставлення, пристрасть Вселенського Архієрея до місії та його дбання про Папські Місійні Організації. «Читаючи документ, ми повинні прислухатись до його душі, до його ентузіазму, до його сподівань та переживань. По-друге, я вважаю, що навіть якщо послання адресоване спеціально національним директорам Папських Місійних Організацій, Папа хоче, щоб вся Церква, весь Божий народ прочитав його, поглиблював і роздумував над ним. Цей документ служитиме провідником для національних Директорів. Однак, він також служитиме засобом для перевірки сумління всієї Церкви у питанні місійного духу та заанґажування”, – додав кардинал.

Місія дар Святого Духа

У своєму посланні Глава Католицької Церкви наголосив на тому, що місія є безкорисливим даром Святого Духа, а не результатом наших стратегій, що наслідують “світські моделі ефективності”. «Що потрібно робити, щоб уникнути того ризику функціоналізму та виключного шукання ефективності у нових проектах Папських Місійних Організацій?», – таким було наступне запитання, відповідаючи на яке, Префект Конгрегації Євангелізації народів зазначив, що Папа не проти успішності чи моделей, які можуть посприяти нашій плідній та прозорій церковній місії. Натомість, він застерігає нас від небезпеки “вимірювати” місію Церкви, користуючись лише заздалегідь окресленими стандартами та результатами, запропонованими моделями та школами менеджменту.

Як підкреслив кардинал, засоби ефективності можуть допомогти у місії, але вони не повинні замінити саму місію Церкви. Пригадуючи нам про те, що місія є даром Святого Духа, Святіший Отець у своєму посланні вказує на деякі фундаментальні правди: віра в Бога є даром самого Господа; Боже Царство започатковане та здійснене Богом; Церква заснована Богом; Церква прокидається до місії, звіщає Євангеліє і йде аж до краю землі, бо Воскреслий Господь послав нам Святого Духа від Бога-Отця.

«Біля витоків Церкви та її місії лежить дар Бога, а не людський проект. Ісус виходить нам назустріч як Любов Отця. Однак, нам належить виконати певну роль: молитися, розпізнати божественний дар, прийняти його у вірі та розвинути його так, як бажає Господь. Відірвані від цього кореня благодаті, дії Церкви, і не лише проекти Папських Місійних Організацій, зводяться до звичайних функцій та визначених схем діяльності», – підсумував кардинал-Префект, додаючи, що для уникнення ризику впасти у функціоналізм та ефективність, необхідно повернутись до джерела життя та місії Церкви, тобто до Божого дару, що є в Ісусі Христі та Святому Духові. Без цього життєдайного джерела, наша діяльність стане причиною втоми, смутку, суперництва, непевності та розчарування. «Натомість, міцно вкорінені у Святому Дусі, ми зможемо пройти нашу місію і наші терпіння з радістю та в надії», – додав він.

Подолання нарцисизму та самодостатності

Далі журналіст пригадав, що у тексті послання Єпископ Риму перестерігає перед спокусою нарцисизму та самодостатності, що є “хворобами” нашого часу, і попросив кардинала поділитись думками про те, як захиститись від цього вірусу, що завдає шкоди Христовій Церкві.

«Нарцисизм є результатом суто прагматичного або функціонального бачення місії. Місія повільно зосереджується дедалі більше на мені, на моєму імені, на моєму успіхові, на моїй реалізації, на моїй славі і на моїх послідовниках, а менше – на Добрій Новині про Боже милосердя, на співчутті Ісуса, на дивовижних діях Святого Духа. І коли приходять добрі результати, нарцисизм і зосередженість на собі призводять до почуття самодостатності. Мої результати показують, що я можу розраховувати на свої здібності. Тому потребувати Бога та інших людей – це образа моїх безмежних здібностей. Така самодостатність зміцнює нарцисизм. Ця динаміка вводить людину чи інституцію у пастку маленького світу самоізоляції, що є протилежним до місії», – пояснив кардинал Таґле, додаючи, що бажанням Папи є, аби ми подолали спокусу еґоцентризму, щоб розбили те “дзеркало егоцентризму”, яке не дозволяє нам побачити тих, які стоять за ним, тобто, наших ближніх, і ввесь навколишній світ.

«Вакциною проти нарцисизму та самодостатності є вийти поза себе самих. Ця вакцина називається "Церква, що відходить". Лише тоді ми, в дійсності, зустрінемось. Йдеться про те, аби замінити дзеркала», – підсумував Префект Конгрегації Євангелізації народів.

Місія – поділ даром віри

Беручи до уваги те, що Святіший Отець закликає також думати про бідних, йти до людей туди, де вони перебувають, входити у їхнє життєве середовище, журналіст поцікавився у свого співрозмовника, чи Папські Місійні Організації готові проаналізувати свою діяльність та замислитись над потребою нового поштовху в їхній основній місії на служінні Церкві? Перш усього, необхідно ще раз підкреслити, що Папа вказав на те, що місія Церкви – це дія Святого Духа, Церква – Храм Святого Духа, а Божий народ є активним суб’єктом місії Церкви. «Папським Місійним Організаціям та іншим групам, спрямованим на місію, пригадується про те, що місія не перебуває в їхній виключній компетенції, а вони є не єдиними промоутерами місії. Церква як жива будівля Святого Духа є місійною з моменту своїх історичних початків. Папа влучно пригадує початки Папських Місійних Організацій, які полягали в допомозі, молитві та ділах милосердя щодо простих людей. Папські Місійні Організаціі зродились завдяки жінкам і чоловікам, які жили святістю у своєму звичайному повсякденному житті, святістю, яка спонукала їх ділитися даром Ісуса з тими, хто Його потребував. Вони використовували засоби, подаровані їм Святим Духом: молитву та діла милосердя. Святіший Отець заохочує Папські Місійні Організації та Церкву повернути сенс та здійснення місії до звичайності християнського життя; зробити місію простою, а не складною частиною християнського життя в сім’ях, на робочих місцях, в школах, на заводях, в офісах та парафіях”, – мовив кардинал, висловлюючи також думку про те, що одним із найбільших викликів сьогодні є допомогти нашим братам та сестрам усвідомити, що віра є великим Божим даром, а не тягарем. Якщо християни будуть радісними та збагаченими своїм досвідом віри, то зможуть ділитись цим даром з іншими. Таким чином, місія стає взаємоподілом даром віри, а не обов’язком, який необхідно виконувати.

Пожертви на місію як вияв милосердя

Одна із важливих частин послання Глави Католицької Церкви присвячена темі пожертв. На переконання Папи, потрібно подолати спокусу шукати “великих жертводавців”, бо це може перетворити Папські Місійні Організації на організації, що перейаються виключно збором коштів. Цю позицію Святішого Отця пояснив кардинал Таґле.

У баченні Папи пожертви на місію Церкви є пожертвами милосердя, що супроводжуються молитвою за християнську місію. У цій перспективі пожертви чи збір коштів стають частиною дару віри та місії. Такі пожертви не повинні бути лише коштами або ресурсами, які використовуються для ефективності, але – відчутними знаками любові, молитви, ділення плодами людської праці. «Небезпека полягає в тому, що гроші збираються в ім’я місії, але не стають вираженням місійної милосердної любові з боку жертводавця», – додав кардинал, наголошуючи, що більше часу та сил слід присвячувати не на пошук “великих жертводавців”, а на те, аби допомагати людям зустріти Ісуса Христа та познайомити їх із Доброю Новиною про спасіння.

Серед іншого Префект Конгрегації Євангелізації народів зазначив: «Корисним буде також пригадати нашим вірним, що навіть їхні невеликі пожертви, зібрані разом, стають відчутним виразом вселенської місійної любові Святішого Отця на користь Церков, що в потребі. Жоден дар не є надто малим, якщо його дарують задля спільного добра».

Без місії нема Церкви

Продовжуючи інтерв’ю із кардиналом Луїсом Антоніо Таґле, журналіст поцікавився тим, які очікування Префект Конгрегації Євангелізації народів покладає на місію Церкви, що є частиною її ДНК, адже, цитуючи “Evangelii Gaudium”, без місії нема Церкви? «Впродовж останніх шістдесяти років ми чули те, як голосно стверджується, що ідентичністю та рацією існування Церкви є місія. Місією Церкви є ділитися даром, який вона отримала. Мені пригадується Перше Послання святого Івана, де він говорить: “Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, (…) І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна” (І Ів. 1, 1-4.) Я сподіваюся, що ми можемо повернутися до цих простих і радісних витоків Церкви та її апостольської місії», – наголосив співрозмовник.

Місія в час пандемії

Запитання про церковну місію в час пандемії стало заключним в розмові ватиканського журналіста із Префектом Конгрегації Євангелізації народів. “Пандемія COVID-19 принесла багато страждань і страху людству. Ми не можемо і не повинні ігнорувати її вплив на Церкву та її місію, – зазначив кардинал Таґле. – Можливо знадобиться багато років, щоб краще зрозуміти цю подію в нашому житті. Але вже сьогодні можемо сказати, що серед невизначеності, ізоляції, безробіття, втрати доходів і багатьох інших наслідків пандемії, Святий Дух рясно пролив Свої дари співчуття, героїзму, любові до сім'ї, палкої молитви, нового відкриття Божого слова, голоду за Євхаристією, повернення до простого способу життя, турботи про довкілля...

На переконання кардинала-Префекта, коли Церква відчувала обмеження у своїй звичній діяльності, Святий Дух продовжував її місію без жодних обмежень. «Церква покликана споглядати і дивуватися дивовижним ділам Святого Духа. Ми цінуємо цей дар і будемо розповідати історію про діяння Святого Духа під час пандемії протягом тривалих років у майбутньому», – завершив кардинал Таґле.


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць