Церква є Матір’ю для всіх своїх дітей. Таїнства, які є знаками та засобами благодаті та спасіння, охоплюють усі важливі моменти життя християнина. Завдяки їм християнське життя народжується і зростає, оздоровлюється та отримує дар місії.

11 лютого, у спомин Матері Божої Лурдської, є Всесвітній день хворих. І в багатьох храмах буде уділене таїнство Єлеопомазання.

Розгляньмо – для кого і для чого це таїнство.

Катехизм Католицької Церкви навчає про єлеопомазання: «Церква вірує і визнає, що серед семи таїнств існує одне таїнство, спеціально призначене для зміцнення хворих…».

Єлеопомазання хворих, в якому Церква доручає Христу охрещених людей, яким загрожує хвороба.

Помазання їх олією та вимовляння слів, прописаних у літургійних книгах, мають на меті зміцнити їх та обдарувати їх спасительною присутністю Ісуса - Лікаря людських тіл та душ. (пор. кан.1004 ККП)

В Кодексі Канонічного Права говориться, що завдяки цьому таїнству Церква довіряє віруючих, які є небезпечно хворими, страждаючому і прославленому Христу, щоб Він підтримав їх і врятував. Ці слова містять глибоке богословське послання, яке показує єдність між Христом та Церквою, як універсальним знаком та знаряддям єднання з Богом.

Христос, якого ми знаходимо на сторінках Священного Писання, говорить про співчуття до хворих та численні зцілення як у фізичній, так і в духовній сферах, включаючи прощення гріхів (пор. Мк 2,5-12). Тож Христос прийшов зцілити цілу людину та взяти на себе її слабкості та гріхи.

Хто ж його може прийняти?

- Охрещений вірний, який дійсно або лише потенційно, через хворобу або старість, знаходиться у ситуації небезпечній для життя.
Відповідним моментом для прийняття цього причастя є хвороба або старість, які можуть призвести до смерті.

Інструкція Конгрегації у справах Таїнств та Культу Божого розширює цей список:

Уділити таїнство єлеопомазання можна також:
1. хворому, який буде мати операцію, якщо причиною хірургічного втручання є поважна хвороба;
2. особам старшого віку, які поважно втрачають сили, навіть якщо не страждають на важку хворобу;
3. дітям, в часі важкої хвороби і небезпеці смерті – треба уділити цього таїнства, навіть якби було б сумнівно, чи вона вже у віці, в якому є вживання розуму, тобто – 7 років.

З загальної науки про таїнства ми знаємо, що основною умовою отримання будь-якого таїнства є включення в Христа та приналежність до спільноти Церкви, що здійснюється через Таїнство Хрещення.

У термінах, що використовуються Кодексом стосовно отримувача таїнства хворих, ми знаходимо слово "вірний", що означає охрещеного, з одночасним поясненням, що це має бути людина, яка користується розумом і якій загрожує смерть через хворобу або похилий вік.

Наслідком єлеопомазання є прощення гріхів. Тому, це таїнство повинні приймати ті люди, які були у сповіді та приступають до Святого Причастя.

Таїнство єлеопомазання хворих може багато разів прийматись охрещеною людиною, коли після одужання вона знову серйозно хворіє або якщо його здоров'я погіршується під час тієї самої хвороби.

Підтримуюча і спасаюча дія Христа в таїнстві помазання хворих також розглядається як підготовка до останнього переходу, тобто – переживається перед лицем смерті.

У минулому існувало крайнє та одностороннє ставлення до цього таїнства як так званого останнього помазання, обряду, призначений лише для вмираючих.

У випадку небезпеки для життя, обов’язком родини є якнайшвидше поінформувати священника, щоб той зміг уділити цього таїнство ще при свідомості хворого.

У жодному випадку, родині не слід чекати моменту, коли хворому буде дійсно погано, але вона повинна подбати про те, щоб хворий прийняв це таїнство заздалегідь.

Отже, коли будемо чути в храмі оголошення про те, що буде можливість отримати єлеопомазання хворих – варто задуматись – про доцільність прийняття цього таїнства, і може згадати про хворих родичів, сусідів, знайомих і забезпечити їм прийняття цього таїнства.

Джерело: Київсько - Житомирська Дієцезія РКЦ в Україні