Святі мученики Кирик та Юліта жили в Малій Азії в місті Іконії лікаонської області. Свята Юліта походила із знатного роду і була християнкою. Рано залишилася вдовою, вона виховувала свого трирічного сина Кирика. Під час гоніння на християн, розпочатого  імператором Діоклетіаном (284-305), свята Юліта з сином і двома вірними рабинями пішла з міста, залишивши свій будинок, майно і рабів.

 Під виглядом жебрачки вона спочатку переховувалась в Селевкії, а потім у Торсі. Там близько 305 року її  затримали і відвели на суд імператора Олександра. Зміцнена Господом, свята безстрашно відповідала на запитання судді й твердо визнала свою віру в Христа. Правитель наказав бити святу палицями. Під час тортур свята Юліта повторювала: "Я християнка і не принесу жертви бісам".

Малий Кирик плакав, дивлячись на муки своєї матері, і рвався до неї. Правитель Олександр пробував заспокоїти його, але хлопчик вирвався і закричав: "Пустіть мене до матері, я християнин". Правитель жбурнув дитину з висоти помосту на кам'яні сходи, хлопчик покотився вниз, вдаряючись об гострі кути, і помер. Мати, побачивши свого замордованого сина, подякувала Богові за те, що Він удостоїв сина  мученицького вінця. Після багатьох жорстоких тортур святу Юліту вбили мечем.

Мощі святих Кирика і Юліти знайшли під час царювання святого рівноапостольного царя Костянтина († 337, пам'ять 21 травня). На честь святих мучеників поблизу Константинополя був влаштований монастир, а недалеко від Єрусалиму споруджений храм. За народним віруванням, у святих Кирика та Юліти просять про заступництво за сімейне щастя і одужання хворих дітей.

Джерело: http://catholicencyclopedia.in.ua