14 січня, у свято Обрізання Господнього і день пам’яті святого Василія Великого, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у проповіді на Літургії пояснив значення цих двох свят, якими розпочинається новий календарний рік за юліанським календарем.

Перше свято скеровує нашу увагу до Дитятка Ісуса, якому сьогодні сповняється восьмий день від народження. Друге свято — Святого Василія Великого, одного з найбільших Учителів Церкви, зокрема IV століття, який своєю постаттю показує сповнення всього того, про що ми сьогодні чуємо у Євангелії.

Блаженніший Святослав розповів біблійну історію виконання старозавітного Закону для богообраного народу та його сповнення, пояснюючи, чому виконання і сповнення — це не тотожні поняття, і чому саме Христос був і є сповненням цього Закону, його змістом: «Ми знаємо зі Священного Писання, що обрізання було для ізраїльського народу певним дуже глибоким знаком на тілі. Це був знак богообраності цього народу. Сучасною мовою можна сказати, що всі носії того знаку були богопосвяченими особами, яких Бог відокремив від решти світу. Але, з іншого боку, той народ мав якусь місію щодо інших людей на землі.

Дуже цікаво, що нам сьогодні каже апостол Павло, що, приймаючи обрізання, Ісус Христос, як законодавець, не просто виконує Закон, але сповняє його. Яка різниця між виконанням і сповненням?».

Блаженніший Святослав зазначив, що старозавітний період історії був часом виконання Закону. Кожен, хто намагався виконувати Божі заповіді, відчував, що приписи Закону є понад звичайні сили людини. Тому виконувати Закон означало намагатися своїм особистим зусиллям виконати припис. І всі, хто це робив, відчували, що вони нездатні. До прикладу, коли тато виконує якусь важку працю, наприклад несе важке відро води, а маленький хлопчик просить дати відро йому. Однак поки сам не спробує — не зрозуміє, що це понад його сили.

Натомість сповнити Закон означає не просто його виконати, а сповнити мету, задля якої він був даний. «Ми можемо, використовуючи юридичну мову, говорити про намір законодавця, про дух того, хто дав той припис. Тому Ісус Христос у своїй особі був сповненням старозавітного Закону», — сказав Блаженніший Святослав.

«Ба більше, сьогодні апостол Павло нам каже, що насправді сповняє Закон Божий не той, хто тільки на тілі носить знак, бо можна знак носити, але не бути здатним виконати Закон. Христос відкриває нам нову перспективу обрізання не так по плоті, як Духом Божим. І те обрізання Павло називає обрізанням серця. Коли Закон Божий буде написаний не на кам’яних таблицях, як у Старому Завіті, а буде в серці людини, тоді людина буде не тільки знати, що робити, а матиме силу, здатність це здійснити. І та сила дається силою й благодаттю Святого Духа».

За словами Блаженнішого Святослава, сьогоднішнє свято Обрізання Господнього розкриває зміст Таїнства Хрещення — причетності кожного, хто одержав силу Святого Духа у Хрещенні, до Ісуса Христа.

Глава УГКЦ вказав на святого Василія Великого, як на того, хто своїм життям і діяннями сповнив Заповіт, прожив у серці вчення Ісуса Христа: «Ми знаємо його як глибокого богослова, відважного єпископа, реформатора монашого життя, того, хто написав перші устави спільнотного монашого життя. Він увійшов в історію як великий реформатор соціального служіння Церкви. Сьогодні, у часі війни, так важливо нам згадати ті василіанські василіади — окремі міста, прихистки для вбогих, калік, сиріт, усіх тих, кого тогочасне римське і грецьке суспільства викидало на вірну смерть із суспільного життя».

«Сьогодні найперше просімо новообрізаного Спасителя, щоб ми справді зрозуміли зміст Його Імені. Ісус означає „Спаситель“ — немає іншого імені. І в Ньому є сповнення усіх тих закликів, усього того, що приписує і до чого нас скеровує Священне Писання. Просімо Василія Великого про заступництво для нашої Церкви, зокрема в часі війни. У Літургії Івана Золотоустого є одна молитва перед споживанням Святих Тайн, яка говорить нам про Христа як сповнення, — сповнення, про яке ми сьогодні чуємо і яке святкуємо в нинішньому святі. Ця молитва каже: „Сповнення Закону і пророків, Сам єси Христе Боже наш. Ти, що сповнив увесь Отчий промисел, сповни радістю і веселістю серця наші завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь“», — завершив Блаженніший Святослав.

Департамент інформації УГКЦ