Роздуми про страх опублікував на своїй сторінці у Фейсбук о. Лука Михайлович:

1. Найчастіше страхи стають причинами наших безконечних хвилювань. Людина, що багато хвилюється є бентежною. Тоді таку особу навряд чи можна вважати щасливою. Чи не так? Ти що думаєш про свої страхи?

2. Страхи мені виглядають найбільш болісною патологією у цьому світі. Так, саме патологією, бо вони не є вроджені, а набуті. Звідси вони не мусять паразитувати у тобі. Вони можуть полишити тебе. Спробуй звільнятися від них. Просто довіряй їх Тому, кому ти не байдужий...мені здається це важливо...

3. Ми обов’язково звільнятимемось від страхів, коли наш внутрішній погляд зупиниться на чомусь, що більше від страху. Що є більше за страх? Добре питання. Спробуй трохи думати про це...Коли знайдеш його, ти більше не відчуватимеш страху...

4. Часто ти боїшся того, що зустрічаєш у собі і не можеш це прийняти? Може тому, що не віриш що ти саме такий потрібен Богові. У твоїй свідомості невпинно працює механіка вже протореного роками процесу, що все у цьому житті треба заслужити. Хм...знаєш я так не думаю...а ти?

5. Прийняття себе такого як ти є, то місток до тебе справжнього /такого, якого ти не знаєш/. Відкрию тобі маленьку таємницю: ми не здатні змінитися. Вагон таких потуг лише нагадує боротьбу з вітряками. Справжня зміна має якийсь інших механізм? З чого розпочати? Ти не проти про це міркувати, попрохай про це Бога...дасть...

6. Причиною твоїх страхів часто є люди. Чи не так? Що вони думають про тебе, як тебе сприймають? Ти не думав, що можеш втрачати вагон внутрішньої енергії на те, аби думати про те, що вони думають про тебе. Ти не задумувався взагалі як це скучно?))). Просто живи своє життя. Зрозумій врешті решт якщо ти не будеш цікавим собі, то ти ніколи не станеш цікавим для інших....