Куди веде УПЦ МП Онуфрій: РПЦ хоче стати врівень з держкорпораціями
  • Срд, 04/02/2015 - 20:21

Московський патріарх скористався різдвяними святкуваннями для нової серії заяв про Україну. Він розповів, що в Україні "сьогодні відбувається ... реальний поділ народу", і сформулював причину: "Коли в боротьбі за демократію одна група людей практично позбавляє всяких прав іншу групу людей, коли одна історіософія, одна політична доктрина, доводячи свою правоту, використовує зброю, то це вже не демократія". Ці свої оцінки предстоятель РПЦ повідав на телеканалі "Росія-1" в день світлого свята 7 січня в інтерв'ю головному кремлівському пропагандисту Дмитру Кисельову, який незадовго до цього, 22 грудня, отримав з патріарших рук орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня.

Далі були так звані "Різдвяні читання" 21 січня, де Кирил записав Україну до складу "русійського світу". За визначенням московського патріарха, "російський світ - єдиний духовний простір східнослов'янських країн - спадкоємиць історичної Русі". При цьому Кирило відкидає концепцію багатополярного світу і наполягає на необхідності повернення до біполярної конфронтації. "З духовної та релігійної точки зору полюсів завжди тільки два: плюс і мінус, добро і зло, правда і брехня, з Богом і без Нього", - стверджує предстоятель РПЦ. Він ототожнює з "полюсом добра" Росію, а до "полюсу зла" відносить всі країни, що посміли виступити проти неї з санкціями. "Наше суспільство, - повчає Кирил, - не раз ставало і донині стає перед світоглядною дилемою: зберегти вірність ідеалам і цінностям, які були принесені на землі східних слов'ян рівноапостольним Володимиром, зберегти благословенну духовну єдність наших народів, за яку так боровся князь, або ж піддатися спокусі звернути з цього шляху, "здати" свій духовний суверенітет силам іншого полюсу, відмовитися від своєї національної і культурної ідентичності, аби зберегти можливість задовольняти свої матеріальні потреби, аби уникнути якихось санкцій та обмежень".

Кирил власноруч прив'язує себе до Кремля - поспішає скористатися можливостями, що відкрилися через західні санкції.

Зайве обговорювати моральний рівень керівництва РПЦ. Він за минулий рік не змінився. З перших же днів після української революції офіційні спікери московської церкви прямо виступали за російське вторгнення в Україну. Глава синодального відділу із взаємин церкви і суспільства протоієрей Всеволод Чаплін ще 1 березня минулого року заявив про необхідність гарантувати право росіян і російськомовних в Україні "на їх самостійний, вільний цивілізаційний вибір" і висловив надію на те, "що місія російських воїнів із захисту свободи і самобутності цих людей і самого їхнього життя не зустріне запеклого опору, який призведе до великомасштабних зіткнень".

Однак крім морального є ще політтехнологічний аспект. Рік тому керівництво РПЦ виступало в унісон з кремлівською пропагандою, оскільки перебувало у впевненості, що Україна незабаром розвалиться. Але коли стало ясно, що бліцкригу у Москви не вийде, Кирил спробував дистанціюватися від Кремля.

Наприклад, 24 вересня на зустрічі з учасниками фестивалю православних ЗМІ "Віра і слово" патріарх скаржився, що в ряді країн, особливо в Україні, його особистість "ототожнюється виключно з Російською Федерацією, а його життєва позиція - з політикою російської влади". Глава РПЦ нагадав, що патріархат - "це канонічна юрисдикція на частини світу", і заявив, що "це накладає на патріарха певні обмеження, змушує патріарха брати до уваги інтереси всіх православних людей, які знаходяться в його юрисдикції".

Але зараз Кирил, не соромлячись, власноруч прив'язує себе до Кремля. Пояснюється це чисто прагматичними міркуваннями: Московський патріарх поспішає скористатися можливостями, що відкрилися через західні санкції. Чим гірше справи в економіці, чим менше впевненості у росіян в тому, що "Путін знову всіх переграв", тим сильніша в Кремля потреба в ідеологічному обгрунтуванні конфронтації Росії із західним світом. На роль такого ідеологічного базису, загального для всіх партій і всіх гілок влади, Кирил і пропонує РПЦ. 22 січня він вперше виступив з трибуни Державної думи (правда, не на пленарному засіданні, а на так званих Різдвяних парламентських зустрічах) і чітко сформулював свої претензії: "Сфера політики - це надбудовна сфера. Базисна сфера - це сфера цінностей. І цей ціннісний базис жодна партія в Росії не повинна руйнувати, бо тоді не буде Росії". По суті, він добивається для РПЦ тієї ж ролі у сфері ідеології, яку за радянських часів мала КПРС. Першим кроком має стати запропоноване Кирилом "розширення викладання курсу "Основи релігійних культур і світської етики" на всі роки навчання в школі .., а можливо, навіть і на вищу школу".

Слід очікувати посилення контролю над РПЦ з боку Путіна - за допомогою насамперед ФСБ. Це наростаючий вплив, звичайно ж, не обмежиться межами РФ і пошириться також на УПЦ. Готується керівництво РПЦ і до колапсу російської банківської системи. У грудні Чаплін - безперечно, з відома і схвалення Кирила - вже виступив з обгрунтуванням "православного банкінгу", а в січні розіслав листи главам кількох регіонів із закликом включитися в пілотний проект створення нового фінансового інституту. За зразок для наслідування Чаплін взяв "ісламський банкінг", який будується не на відсотку від позик, а на участі банку в прибутку фінансованих ним проектів. Абсолютним лідером в секторі "ісламського банкінгу" на світовому ринку банківських послуг є Іран, якому це допомогло уникнути повного краху в умовах західних санкцій. І чим гіршою буде ситуація в Росії, тим вищими будуть шанси на реалізацію ідеї "православного банкінгу".

Втім, плоди посилення РПЦ не обов'язково дістануться Кирилу. Путін може поставити на чолі цієї структури більш близького до нього ієрарха, такого як митрополит Варсонофій, який з березня 2014 очолює Санкт-Петербурзьку митрополію і при цьому зберігає за собою посаду керуючого справами РПЦ, займану з березня 2009 р. Не виключений і варіант повернення до моделі, що діяла в царську епоху (з 1721 р), коли церквою керував Святійший Правлячий Синод.

Але й без цього слід очікувати посилення контролю над РПЦ з боку Путіна - за допомогою насамперед ФСБ. Це наростаючий вплив, звичайно ж, не обмежиться межами РФ і пошириться також на УПЦ.

Юрій Вишневський