Багато хто вважає, що найголовнішим папським собором є базиліка Св. Петра на Ватиканському пагорбі, але це не так. Базиліка Св. Івана на Латерані зіграла особливу роль в історії християнства, і тому Церква святкує річницю її освячення. Ця базиліка − одна з чотирьох великих базилік Риму. Назва місця походить від імені давніх володарів цих земель.

Імператор Нерон за звинуваченням у змові стратив главу роду, Плантіуса Латерана, і привласнив його палац. Імператор Костянтин подарував цей палац Папі св. Сильвестру I (314-335 ), і до 1308 р. він був папською резиденцією. Після Міланського едикту 313 р., що надавав свободу християнству, імператор Костянтин розпорядився збудувати біля палацу величне святилище на честь Христа-Спасителя, св. Івана Хрестителя і св. Івана Богослова. Ця базиліка стала першим катедральним собором Риму, а прилеглий до неї палац − папською резиденцією. Папа св. Сильвестр I освятив її 9 листопада 324 р. Протягом декількох століть звідси керував Церквою сто шістдесят один Папа і тут відбулося 5 Вселенських соборів.

Папською резиденцією Латеранська базиліка перестала бути з часу Авіньйонського полону, з початку XIV ст. У 1377 р. Папа Григорій IX переніс свою резиденцію до Ватикану.

Латеранська базиліка донині зберігає виключне значення. На відміну від трьох інших римських базилік вона носить титул архибазиліки; кожен новообраний єпископ Риму відвідує її в урочистій процесії. Над входом у святиню поміщено латинський напис, який найкраще виражає роль і значення цього місця:

MATER ET CAPUT OMNIUM ECCLESIARUM URBIS ET ORBIS

що означає: «Матір і Глава всіх церков Міста і Світу». Саме тут Папи здійснювали Службу Божу на початку Великого Посту. Тут у Вербну неділю споруджують тріумфальну арку для зустрічі Царя Мучеників. Тут Папа звершує святу Літургію у Великий четвер в пам'ять Тайної Вечері.

Базиліка св. Івана на Латерані дещо менша за розмірами, ніж базиліка св. Петра і базиліка св. Павла За Стінами. Усередині базиліка поділена колонами на 5 нефів. Вражає фронтон базиліки з 15-ма величними статуями на вершині (кожна 7 м заввишки): Христа, св. Івана Хрестителя, св. Івана Апостола і свв. Вчителів Церкви. З балкона в центрі фасаду базиліки Папи давали народу апостольське благословення. Всередину базиліки веде 5 широких воріт. У головному нефі також стоять величні статуї 12-ти Апостолів і найважливіших пророків. У бічних нефах розміщені папські усипальниці. За головним вівтарем під балдахіном, де літургію звершує тільки Папа, розташований багато прикрашений пресвітеріум, у глибині якого, біля стіни, стоїть на підвищенні папський престол з білого мармуру, вкритий художньою мозаїкою з дорогоцінних каменів.

До базиліки прибудований баптістеріум, тобто спеціальна каплиця для хрещення катехуменів. Каплиця носить ім'я Костянтина, бо в ній є зображення, що представляють життя цього імператора аж до прийняття хрещення перед самою смертю. Поруч з базилікою є особлива споруда, яка носить назву «Святих Сходів» (Scala Sancta). Згідно з легендою, це були кам'яні сходи, по яких Христос ішов на суд Пилата. Благочестиві прочани витерли ці сходини своїми колінами до такої міри, що в них утворилися глибокі виїмки.

Для решти трьох римських базилік щорічно справляється тільки пам'ять (напр., для базилік св. Петра і св. Павла − одночасно 16 листопада). Літургійний спопим освячення Латеранської базиліки має ранг свята, тобто той же ранг, що у кожній парафіяльній церкві на світі в річницю її освячення. Латеранська базиліка, в якості папської катедри, є парафіяльною церквою для всіх.

Джерело: Католицька енциклопедія