Лаврентій, св.муч,
  • Птн, 09/08/2013 - 23:13

Мученики архидиякон Лаврентій, Папа Сикст, диякони Фелікіссім і Агапіт, воїн Роман, Римські постраждали в 258 році при імператорі Валеріані (253-259). Святий Папа Сикст, родом з Афін, отримав хорошу освіту, проповідував в Іспанії і був поставлений єпископом в Рим після мученицької смерті святого Папи Степана (253-257, пам'ять 2 серпня). Це був час, коли Папа, який займав Римський престол, обирався на вірну смерть. Незабаром святий Сикст був також схоплений і посаджений у темницю разом з двома своїми дияконами Фелікіссімом і Агапітом. Коли святий архидиякон Лаврентій зустрів Папу Сикста, якого вели до в'язниці, він зі сльозами вигукнув: "Куди ти, отче, йдеш? Навіщо залишаєш свого архидиякона, з яким завжди приносив Безкровну Жертву? Візьми свого сина з собою, щоб і я був спільником тобі у пролитті крові за Христа! " Святий Сикст відповів йому: "Не залишаю тебе, мій сину. Я старець і йду на легку смерть, а тебе чекають тяжкі страждання. Знай, що через три дні після нашої смерті і ти підеш за мною. А тепер піди, продай церковні скарби і роздай переслідуваним і нужденним християнам ". Святий Лаврентій з ретельністю виконав завіт святителя.

Почувши, що святий Папа Сикст поведений з дияконами на суд, святий Лаврентій пішов туди ж, щоб бачити їх подвиг, і сказав святителю: "Отче, я вже виконав твоє доручення, роздав вручений тобою скарб, не покинь мене!" Почувши про якийсь скарб, воїни взяли його під варту, а мучеників усікли мечем († 6 серпня 258 р.). Імператор ув'язнив святого Лаврентія в темницю і доручив наглядати за ним начальнику в'язниці Іполиту. У в'язниці святий Лаврентій молитвою зцілював хворих і багатьох хрестив. Вражений цим, Іполит сам увірував і прийняв Хрещення від святого Лаврентія з усім своїм домом. Незабаром архидиякон Лаврентій був знову приведений до імператора з наказом показати заховані скарби. Святий Лаврентій відповів: "Дай мені строк три дні, і я покажу тобі ці скарби". За цей час святий зібрав безліч жебраків і хворих, що харчувалися лише милостинею Церкви, і, привівши їх, оголосив: "Ось ті посудини, в яких вкладені скарби. І всі, хто вкладає свої скарби в ці  посудини, з надлишком отримують їх у Царстві Небесному ".

Після цього святого Лаврентія віддали на жорстокі муки, примушуючи його поклонитися ідолам. Мученика били скорпіонами (тонкий залізний ланцюг з гострими голками), обпалювали рани вогнем, били олов'яними прутами. Під час страждань мученика воїн Роман раптово вигукнув: "Святий Лаврентій, я бачу світлого юнака, який стоїть біля тебе і обтирає твої рани! Заклинаю тебе Господом Христом, не покидай мене!" Після цього святого Лаврентія зняли з диби і віддали до в'язниці до Іполита. Роман приніс води і благав мученика хрестити його. Відразу ж після Хрещення йому відрубали голову († 9 серпня). Коли мученика Лаврентія повели на останнє випробування, святий Іполит хотів оголосити себе християнином і померти разом з ним, але сповідник сказав: "заховай нині своє сповідання в серці. Незабаром я покличу тебе, і ти почуєш і прийдеш до мене. А про мене не плач, краще радуйся, я йду отримати славний мученицький вінець ". Його поклали на залізну решітку, під яку підклали гаряче вугілля, а слуги рогатинами притискали до неї тіло мученика. Святий Лаврентій, глянувши на правителів, сказав: "Ось, ви спекли одну сторону мого тіла, поверніть на іншу і їжте моє тіло!" Вмираючи, він вимовив: "Дякую Тобі, Господи Ісусе Христе, що Ти сподобив мене увійти у брамиТвої", - і з цими словами віддав духа.

Святий Іполит вночі взяв тіло мученика, обвив плащаницею із пахощами і дав знати пресвітерові Юстину. Над мощами мученика в будинку вдови Кіріакії скоїли всеношну та Божественну літургію. Всі присутні християни причастилися Святих Таїн і з честю поховали в печері тіло святого мученика архидиякона Лаврентія 10 серпня 258 року. Святий Іполит і інші християни постраждали через три дні після кончини святого Лаврентія (13 серпня), як він і говорив їм.

Джерело: http://catholicencyclopedia.in.ua