ЛЕГКЕ ЛІБЕРАЛЬНЕ ЗАПАМОРОЧЕННЯ МИНУЛО?
  • Втр, 20/01/2015 - 13:29

Минулого тижня істерика довкола французького видання «Charlie Hebdo» почала спадати. Шокований європейський обиватель, який інстинктивно потягнувся протестувати проти мусульманських терористів, довідався не менш шокуючі речі: виявилось, що цей часопис публікував не тільки карикатури на засновника ісламу, але й на Таїнства християнської віри і на юдаїзм. Одним словом, проти основних світових монотеїстичних релігій. Не меншою несподіванкою для доброї частини захисників «Charlie Hebdo» стало, що, на відміну від карикатур данської газети «Jyllands-Posten», «карикатури» «CharlieHebdo» від 2005 року неймовірно вульгарні й бридкі. Захисники цього видання із Середньої та Східної Європи,  певне, мусіли позичати очі в Сірка, коли довідалися про деталі біографії вбитого головного редактора Стефана Шарбоньє, який виявився таким собі вульгарним тоталітаристом-комуністом.

Напевно, шоковані і ліберальні католики, саме ліберальні католики, а не ліберали, які себе називають католиками, а яким Католицька Церква до лямпочки. Їхня підтримка «нещасним карикатуристам» виявилась обпльованою якраз тими, кого вони підтримали. Новий редактор часопису Жерар Біард (Gérard Biard) у новому номері так прокоментував те, що у знак трауру за загиблими членами редакції «Charlie Hebdo» дзвонили дзвони паризької катедри Нотр-Дам: «Маємо месидж для Папи Франциска, який цього тижня також був Шарлі: Приймаємо дзвони Нотр-Даму на нашу честь тільки тоді, коли у них дзвонять членкині FEMEN». І це на тлі осквернення паризької Архикатедри й інших французьких церков активістками FEMEN.

Висновок фактично один – не варто піддаватися істериці, яку роздмухують ЗМІ, особливо, якщо ти є християнином. Християнство – це релігія вільного, свідомого, відповідального вибору. Навіть будучи охрещеним у віці кількох днів, ти все одно, в тій чи іншій мірі, мусиш свідомо і вільно визначитися – ти з Христом, чи ти не з Ним. А вибір у стані істерики, під впливом натовпу – це не є вільний вибір – це емоційний, незважений крок кудись, що часто є кроком в нікуди. Часто за такий вибір доводиться жаліти.

Тим більше, що чергові карикатури спровокували новий погром християн в Африці. І європейські християни не протестували проти цього. Європа закриває очі на геноцид християн в Сирії, в Іраку, в Нігерії. Але справляє лемент, крик, ґвалт, заламує руки, клянеться в не знати чому, показує цирки, голосить, як невтішна вдова, за кількома розстріляними тоталітаристами, які загинули від рук інших тоталітаристів. Це не лише поза межами моральних чи політичних оцінок. Це вже за межами здорового глузду. 

Нічого дивного. У 90-х роках ХХ століття Європа не помічала жертв Хорватії, яка тепер є членом ЄС, вона не помічала жертв у Боснії і Герцеговині. Вона не помічає жертв в Україні. Так що нічого дивно – це не особисте – це просто бізнес.

Може, такі реалії викличуть у когось відразу до Європи. Цілком зрозуміло. Але рідний дім, яким би він сплюгавленим і оскверненим не був – це все одно рідний дім. Іншого земного дому в нас нема. Європа – це наш дім. Ми мусимо туди повернутися. Повернутися, щоб збудити приспану європейську цивілізацію, допомогти тим, хто прагне в Європі відродити ті моральні цінност, на яких вона заснована. І нам не слід забувати про це.

Минулого тижня в Європі сталася подія, яку мало хто зауважив. В Угорщині відбулася триденна нарада Префекта Конгрегації доктрини віри, кардинала Герхарда Мюллера, з головами доктринальних комісій єпископських конференцій Європи. Останні два дні цієї наради були присвячені питанням ґендеризму, християнської антропології та питанням релігійної свободи в Європі.

З трьох днів два були присвячені антропології й питанням релігійної свободи в Європі…

На тлі останніх заяв Папи Франциска про потребу оборони сім’ї та проти гомо-шлюбів таке зібрання людей, які у своїх країнах відповідають за моральні та догматичні питання, може означати, що Церква уже оговталась після скандалу з публікацією «Relatio post disceptationem» ІІІ Надзвичайної Асамблеї Синоду єпископів Католицької Церкви. Здається, легке ліберальне запаморочення здуло вітром Духа.

Так що занадто рано ховати здорову католицьку опцію в самій Європі. Минуло запамороченн, викликане вибриками ліберального лобі в Церкві. Сподіваймося, що вже минуло запаморочення довкола «Charlie Hebdo». Церква Воююча знову повертається до своєї боротьби. А ми вже мусимо визначитися, чи ми з Нею. Чи з одним з двох чортів – московським тоталітарним чи ліберальним тоталітарним.  

о.Орест-Дмитро Вільчинський