Ліберальний теолог і публіцист Массімо Фаджіолі на шпальтах видання Commonweal б’є на сполох. Згідно з його переконання, між академічною теологією та решта Церкви утворилася прірва, а ліберальна теологія втрачає свій вплив на католицькі маси. Головною проблемою у цьому він бачить втрату впливу «католицьких» лібералів на молодих католиків, які за словами Фаджіолі все частіше висловлюють неотрадиціоналістські переконання.

З іншого боку Фаджолі наголошує, що теперішній зріст католицького антилібералізму не є маргінальним явищем, а переростає у феномен, з яким необхідно рахуватися. На його думку, «католицький антилібералізм є частиною більш широкого феномену – пошуку нової католицької ідентичності, який виявляється у різних формах. Це може виражатися, як ентузіазм стосовно Тридентійської Меси чи не приязнь до Нового Обряду, чи як субкультурний феномен ‘опція Бенедикта’. Але це може також і набирати форми теополітичної опції, яка відкидає ліберальну демократію на користь християнської онови.».

Фаджіолі також висловлює побоювання, що дотримання апостольської конституції Івана Павла ІІ «Ex Corde Ecclesiae», фактично, погіршить відчуження ліберальної теології від Церкви. Також Фаджолі викриває боязнь ліберальних теологів, що Катехизм Католицької Церкви, фактично, відкинув ліберальну постсоборову теологію.

Фаджіолі зауважує, що коріння цього розколу лежить у розколі між католицькими інтелектуалами та ліберальними теологами. Хоча з іншого боку він визнає, що проблема полягає у нерозумінні того, що теологія мала б бути в Церкві. Ще одним із факторів, які посилили розкол між кабінетною ліберальною теологією і церковним загалом, Фаджіолі називає практику католицьких факультетів наймати для викладання професорів-некатоликів.

Свої роздуми над проблематикою втрати ліберальною теологією впливу на католицький загал, Фаджіолі завершує зауваження, що переконання про те, що теологія може плекатися незалежно від церковного загалу є помилковим.