Лист католицького єпископа міста Гонолулу, столиці штату Гавайї (США) про християнське вчення про подружжя
  • Птн, 06/09/2013 - 00:05

Леррі Сільва католицький єпископ міста Гонолулу 22 серпня цього року видав лист до вірних про питання одностатевих шлюбів. Законотворці штату Гавайї будуть обговорювати питання легалізації одностатевих шлюбів найближчим часом.

Ось текст цього послання:

 

«Дорогі брати і сестри, Питання одностатевих шлюбів черговий раз знаходиться в центрі уваги нашої спільноти через спробу скликати сесію законодавчого органу штату, щоб проголосувати законопроект про легалізацію одностатевих шлюбів у штаті Гавайї.

Хоч Католицька Церква виразно наполягає на тому, що справжнє подружжя можливе лише між одним чоловіком і однією жінкою, значна кількість людей, навіть серед католиків, сприймає таке наполягання як несправедливу дискримінацію наших братів геїв та сестер лесбіянок. Саме тому вкрай важливо прояснити певні питання.

Люди, які відчувають потяг до осіб своєї статі, є частиною нашої спільноти, зокрема нашої Католицької спільноти, і вони заслуговують на повагу і гідне ставлення. Недопустимою є несправедлива дискримінація щодо них. Однак, не усяка дискримінація — у значенні визначення відмінності (проведення різниці) — не є несправедливою. Ми робимо розрізнення — справедливо дискримінуємо (поглиблення значення слова) — між дорослими особами і підлітками, навіть якщо вони мають однакову людську гідність. Ми справедливо розрізняємо осіб, які є у шлюбі, від осіб, які не є у шлюбі, оскільки шлюб — це особливий суспільний зв’язок, який забезпечує продовження людського роду, включає виховання дітей у атмосфері любові, яка цінує взаємодоповнюючий характер союзу чоловіка і жінки.

(Коли б не існувало такого розрізнення — дискримінації — не було би потреби говорити про проблему одностатевих шлюбів — і ніхто б не вимагав для себе певних переваг, коли мова про тих, що у шлюбі, чи не у шлюбі). Однак існує справедлива різниця (дискримінація) між батьками і дітьми, викладачами і студентами. Вони є рівними щодо людської гідності, але нерівними — щодо своїх ролей. Ми повинні робити розрізнення стосовно самої мови про дискримінацію, бо є такі що пробують демонізувати саме слово «дискримінація», і вважають будь-який вид дискримінації несправедливим. Зробити розрізнення — дискримінувати — між різностатевою і одностатевою парами щодо їх відповідності природі подружжя не є несправедливою дискримінацією, не зважаючи на вуличний ажіотаж.

Якщо одностатеве подружжя буде легалізоване законом штату, то наслідки цього сягатимуть далі тої чи іншої пари. Це будуть довготривалі й остаточні зміни цілої нашої культури. Якщо одностатеві шлюби будуть узаконені, то вони стануть «нормальними» або нормою для нашої країни. Коли будь-хто укладає подружжя і не робить розрізнення (дискримінації) чи його партнер буде тієї самої статі чи протилежної статі, тоді така «не-дискримінація» (відсутність розрізнення) стане також нормою у всіх інших сферах людського життя. Наші шкільні підручники будуть подавати статевий потяг, який скерований до будь-кого, як нормальний. Якщо у школі будуть святкові танці, то хлопці муситимуть робити вибір кого запросити на танець чи побачення між дівчиною і хлопцем. Наша молодь — підлітки — чия статева ідентифікаціє формується у цьому віці, будуть змушені передчасно визначатись чи вони мають гетеро- сексуальну чи гомосексуальну орієнтацію, і таким чином скоротять період нормального статевого дозрівання, сповнений різних перешкод і викликів.

Якщо одностатевим парам буде надано законне право укладати подружжя з приводу того, що дискримінація, яка виключає для них можливість шлюбу, вважається несправедливою, тоді чому б особі, яка віддає перевагу одночасно кільком подружнім партнерам, не надати те саме право укладати подружжя? Чому б нам, як платникам податків, не претендувати на звільнення від сплати певної суми податку з огляду на сімейний стан у всіх цих випадках? Тоді недоцільною є дискримінація тих, які бажають укласти подружжя з своєю матір’ю чи батьком, братом чи сестрою, і можуть користати з переваг сімейного стану у такому випадку. Якщо ми один раз приймемо фальшиве поняття, що одностатеві пари мають право укладати шлюб, то пізніше буде важко відмовити у цьому праві будь-кому, хто забажає укласти «подружжя» зі своїм кровним родичем чи підлітком (кровним родичем) на підставі добровільної взаємної згоди?

Якщо одностатеві шлюби стануть нормою нашої культури, тоді намагання батьків виховати своїх дівчат або хлопців так, щоб вони відчували інтерес до протилежної статі, буде вважатись проявом фанатизму і нетолерантності? І батьки будуть змушені виховувати своїх дітей так, щоб взагалі не впливати на їх вибір свого майбутнього шлюбного партнера.

Чи люди, які твердо вірять у те, що Бог сотворив людину чоловіком і жінкою, що Бог проголосив одностатеве статеве співжиття гріхом, зможуть вільно сповідувати такі переконання? Чи навпаки їх примушуватимуть до зміни переконань шляхом «нової освіти» і переоцінки понять: що можна вважати «нормальним»? Чи церкви, які відмовляться проводити релігійну церемонію укладення одностатевих шлюбів через ґрунтовні релігійні переконання, будуть позбавлені свободи щоб жити згідно цих переконань? Чи християни, мусульмани та інші, які вірять, що гомосексуальні стосунки суперечать Божому закону (який управляє життям усіх Божих сотворінь), будуть переслідувані за свої релігійні переконання, які є давніми і священними для багатьох поколінь? Чи релігійна свобода залишатиметься лише формальною свободою на папері, а віруючим буде визначено у що можна вірити, а у що ні?

Найбільшими жертвами цього будуть наші діти, яких буде позбавлено права зростати у повноцінній сім’ї, де є люблячий батько і матір, які активно співпрацюють з Божим творчим планом у народженні й вихованні дітей. Коли дітей позбавлять цього, тоді станемо свідками зростання бідності, різних соціальних бід, злочинності, зростання самогубств серед підлітків, й інших можливих проблем.

Питання одностатевого шлюбу виходить поза межі звичайних приватних стосунків поодинокої пари, наслідки легалізації будуть серйозними й далекосяжними.

Лобісти вживають такої мови і аргументів, щоб переконати нас, що це сфера громадянських прав, і кожен хто не погоджується з цим оголошується фанатиком. Не будьте зведені такою облудною мовою, і не дозволяйте аби вами маніпулювали. Пам’ятайте, Адам і Єва згрішили через маніпуляцію обітницею змія про можливість стати подібними Богу, знати добро і зло, і з’їли заборонений плід. Хоч цей плід був смачний на момент вчинення гріха, однак довів їх до важкого становища.

Кілька законодавців, які не підтримують питання легалізації одностатевих шлюбів, сказали мені, що найбільше чути голоси підтримки цього питання, а голоси протесту проти легалізації у нашому штаті майже не чути. Вони вказали на те, що законодавці покликані реагувати на вимоги громадян, і якщо чути голоси лише з одного боку, то вони можуть припустити що всі погоджуються з цим питанням (через пасивне мовчання).

Ось прийшов час щоб наша релігійна спільнота мобілізувалася до активних дій. Це критичний час, оскільки це питання буде винесено на розгляд спеціальної законодавчої сесії через кілька тижнів. Ви повинні донести свою позицію з цього питання своїм законодавцям. Я закликаю кожного до дій: зв’яжіться з вашим сенатором і представником від вашої спільноти на місцях і розкажіть про ваше ставлення до питання легалізації одностатевих шлюбів. Додаю до свого листа список поштових адрес, номерів телефонів та Інтернет пошти наших законодавців. Моліться за наших законодавців.

 

Джерело: http://www.family-institute.org.ua