Ліво-ліберальний політичний «католицизм» заявив про себе?
  • Срд, 19/07/2017 - 17:39

Цей тиждень американським католицтвом не перестає трясти поділ, який з політично-суспільного життя перекинувся на життя церковне. Часопис «La Civiltà Cattolica», який вважається неофіційним органом Ватикану, оскільки кожен його номер отримує апробат у Державного секретаріату Ватикану, розмістив статтю під заголовком «Evangelical Fundamentalism and Catholic Integralism in the USA: A surprising ecumenism», яку, в якості співавторів, підписують головний редактор «La Civiltà Cattolica» о. Антоніо Спадаро та Марчело Фіґероа – пресвітеріанський пастор і головний редактор аргентинського видання «L'Osservatore Romano».

Фактично посил статті зводиться до того, що в США при владі стоїть група протестантів фундаменталістів, чий спосіб світосприйняття такий же ж, чи майже такий, як і в покійного терориста №1 Усами бен Ладена. Причому, ця група спирається на впливових в американському католицтві католиків-інтегралістів, які прагнуть встановити в США теократичну державу.

З одного боку, велика частина коментаторів звинуватила авторів листа у повній некомпетентності та спробі вести політичну боротьбу на стороні Демократичної партії США, а з іншого – коментатори, відомі своєю ліберальною позицією, екзальтовано підтримали цей лист.

Так, один з найпопулярніших католицьких блогерів у англомовному сегменті інтернету історик д-р. Тімоті Стенлі, фундаментально й аргументовано розкритикував авторів статті за незнання як історії американського протестантизму, так й реалій сучасного американського католицтва. Доктор Стенлі висловив також і своє здивування, що автори статті абсолютно не звернули увагу на той факт, що ліберальні католики-демократи входять у направду дивовижний екуменізм з ліберальними протестантами у своєму протиставленні Вчительству Церкви. На думку д-р. Стенлі, авторами статті керувало підсвідоме бажання виправдати загравання власних країн з фашизмом, звинувативши США у чомусь подібному.

Отець Реймонд Дж. Де Соуза, головний редактор канадського видання «Convivium», на шпальтах «Crux» звинуватив авторів не тільки у некомпетентності, але й у тому, що, фактично, вони, насправді, не заслуговують того, щоб бути «рупорами» Папи Франциска. На думку о. де Соуза, Спадаро і Фіґероа мають на меті не інтерпретацію позиції Франциска. Їхнє змальовування страшної загрози з боку католицьких інтегралістів є спробою захистити самих себе від критики тих, кого вони інтегралістами проголошують. «Богословська оцінка Спадаро і Фіґероа «екуменізму ненависті» не витримує жодної критики», - підсумовує свою статтю о. де Соуза – «Її значення спаде доволі швидко через відсутність аргументів. Але твердження авторів статті про те, що Апостольський Престіл утримується від розрізнення між добром і злом, між тираном і жертвою, потребує якомога швидшої корекції».

Старший редактор «National Review Online» Кетрін Жан Лопез оцінює, що автори скандальної статті у «La Civiltà Cattolica» більше б’ють на страх, ніж звертаються до дзвонів сумління. Лопез зауважує, що своїми узагальненнями автори статті замащують брудом багатьох добрих і жертовних людей.

Редактор «Crux» Джон Л. Аллен молодший зазначає, що стаття у «La Civiltà Cattolica» викликала великий резонанс у США, в чергове поділивши американське суспільство по лінії «за» чи «проти» Трампа. На думку Аллена, стаття тільки доповнює тверде враження, що Франциск і його команда свідомо намагаються переорієнтувати етос Католицької Церкви в Америці з акценту на католицькій ідентичності та культурних баталій, які переважали в епоху Івана Павла ІІ і Бенедикта ХVІ, в сторону акцентів, які вони сприймають як більш широкі й душпастирські. Аллен не надає оцінку цьому, але стверджує, що це факт, який виглядає незаперечним. «Природньо», - підсумовує свою статтю Аллен, - «ніхто не повинен некритично приймати те, як його бачать інші. Але, все ж таки, корисно знати, що інші думають про нас, особливо, коли вони на чолі Церкви, до Якої ми належимо. У даному випадку Спадаро і Фіґероа зробили нам послугу, виклавши все на стіл».

Філ Ф. Ловренс, директор видання «Catholic Culture»/Редактор CWN, критикує авторів статті за упередженість і неосвіченість. На думку Ловренса, автори статті показують повну некомпетентність у проблемах американського католицтва. Ловренс закидає авторам, що їхній опус виглядає як такий, що написаний з точки зору людей, що черпають інформаціє з лівих ЗМІ, а не з реального життя. На думку Ловренса, невігластво і нестриманість авторів статті є подвійно проблематичним, оскільки йдеться про близьких радників Папи Франциска, а також і про те, що кожен номер «La Civiltà Cattolica» проходить процедуру апробації у Державному секретаріаті Ватикану. А це, на думку Ловренса, дає підстави стверджувати, що стаття може відображати думки Папи Франциска.

Виглядає на те, що скандал із статтею о. Спадаро і пастора Фіґероа «La Civiltà Cattolica» може бути продовженням «католицької весни» імені Джорджа Сороса, адже, як зазначає Аллен, стаття виглядає як прагнення змістити наголоси з традиційних католицьких тем, а це перегукується із намаганнями груп, пов’язаних із Соросом, змістити наголоси Папського візиту в США з традиційних католицьких тем на теми, приємні для лівацького вуха.

Шкода статті, насправді, може бути надзвичайно велика як для американського католицтва назагал, так і для стосунків Ватикану і США.

З одного боку, стаття без жодних реальних аргументів болісно б’є по американських католиках, які не ідентифікують себе із так званим прогресизмом, а з іншого – прямо й із аргументами, які не витримують критики, нападає на найвище позиціонованого на даний момент в США католика – Стіва Беннона – головного стратега Адміністрації президента Дональда Трампа. Це виглядає як втручання у внутрішньополітичну боротьбу всередині США, на конкретному боці, та ще й із санкції Ватиканського Уряду – Державного секретаріату. А це, у всякому випадку, річ не зовсім приємна.

Поки що не зовсім зрозуміло, чи папські радники ввели Святішого Отця в оману, чи просто, прикриваючись його авторитетом, підклали Святішому Отцю свиню. Найближчий розвиток подій це покаже.

Проте, не дивлячись на наслідки, сама стаття, та ще й у «La Civiltà Cattolica», вказує на дуже нездорові тенденції: ліво-ліберальний політичний «католицизм» - сформоване явище і на цілий світ заявляє про свою позицію. Адже аргументація в статті, судячи із коментарів спеціалістів,  є більше політичної, ідеологічної, аніж богословської чи філософської природи.

Приємного в цьому мало. Проблеми для Церкви ґарантовані. Але не варто забувати, що Католицька Церква – єдина у світі релігійна інституція, яка має ґарантію від самого Бога, що пекельні сили Її не переможуть.

о.Орест-Дмитро Вільчинський