"L'Osservatore Romano" про останнє вето, накладене на рішення конклаву
  • Срд, 27/02/2013 - 14:37

До 1904 року існувало право вето, яким монархи Іспанії, Франції та Австрії могли заборонити обрання того чи іншого кандидата на престіл св. Петра. Про цей цікавий історичний факт пише 26 лютого "L'Osservatore Romano". Відзначається, що інститут права вето – "іux exlusivae", коріння якого сягає почтку нового часу: часів – XVII ст.,   пов'язаний, з одного боку, зі зміцненням абсолютиських європейських монархій, а з іншого – занепадом могутності Папської держави. Понтифіки не могли повністю погодитися з його існуванням, незважаючи на те, що багато тогочасних фахівці з канонічного права намагалися його представити, як форму співучасті країн у функціонуванні виборчої папської монархії.

Більшість конклавів упродовж XVII-XIХ ст. характеризувалися використанням цього права тим чи іншим урядом. Це призводило до того, що на престіл св. Петра почали обирати виключно італійських кардиналів. Крім того, на думку істориків, саме існування права вето сприяло формуванню чітких і дуже суворих правил проведення конклаву – в іншому випадку зовнішні сили могли поставити під сумнів його легітимність.

Ватиканська газета також зазначає, що право вето пережило падіння "старого режиму" і його застосували під час конклаву 1846 р., на якому Папою став Пій IX. Востаннє "іux exlusivae" діяло 1903 р. після смерті Лева XIII – 110 років тому. Саме його наступник, Пій Х, 20 січня 1904 затвердив Апостольську конституцію "Commissium nobis", якою заборонив світській владі втручатися в обрання нового Понтифіка. Цим документом поклали край цілому періоду в історії Церкви та започаткували новий – вільний від упливу політики.

За матеріалами: http://be.radiovaticana.va