Львів християнофобний чи пропутінський?
  • Втр, 15/03/2016 - 00:34

Минулого тижня РПЦ та її українська філія УПЦ МП ніби оскаженіли в приступі антиуніатської істерики, вивергаючи фонтани брехливої сталінської пропаганди, захлинаючись у ненависті до УГКЦ. У такий своєрідний спосіб московський патріархат відзначив 70-у річницю свого спільного із сталінським режимом злочину – Львівського псевдособору 1946 року. У той же ж час у контексті гібридної війни, яку Московія веде проти України, ці приступи антиуніатської ненависті, у стилі п’ятихвилинок ненависті Джорджа Орвелла, мали очевидну ціль – вкотре спробувати дискредитувати греко-католиків і заодно підігріти міжконфесійну ситуацію в Україні. Тобто Московський патріархат взявся ревно виконувати чергове замовлення свої кремлівських господарів.

Але чи не в тому ж контексті гібридної війни лежать іще дві події. Перша – це визнання Мінюстом факту, що там таки готують законодавство щодо легалізації одностатевих партнерств в Україні. Такі плани ставлять великий масний хрест на іміджі Арсенія Яценюка як греко-католика. Не будемо входити в його поведінку в економічній галузі, яка відверто суперечить нормам соціального вчення Церкви. Вже сам факт, що п. Яценюк готовий сприяти доброму суспільному клімату для гріха, який за католицьким віровченням прирівнюється до гріха вмисного вбивства невинної людини, є показовим. 

Але у той же ж  час український Уряд свідомо йде на посилення розколу в українському суспільстві, оскільки більшість населення України сповідує релігії, які різко засуджують гомосексуальну поведінку. Тобто Уряд прем’єра Яценюка перед обличчям московитської агресії вирішив грати на боці Кремля, роблячи спроби дестабілізувати українське суспільство законодавством, яке не може не внести збурення.

Здається, що на цьому ж боці грають і львівський мер Андрій Садовий, і Львівська міська рада, які міцно заплющили очі, щоб не бачити, що запланований на 19-те та 20-те березня ЛГБТ-фестиваль у Львові – це пряма провокація проти християн, які становлять більшість мешканців міста, принаймні, декларативно. Тут потрібно зауважити, що ЗМІ близькі до Садового «Захід.нет» та «Телеканал 24», доволі часто публікують матеріали спрямовані на підтримку ідей ЛГБТ-організацій. Саме тому закрадається підозра, що і львівський мер грає за команду ЛГБТ. А двозначна поведінка пана Садового у скандалі довкола спорудження у Львові пам’ятника митрополитові Андреєві Шептицькому в парі з підтримкою ЛГБТ-груп ставить під дуже великий сумнів його деклароване католицтво. 

Сумнівно, що хитромудрий мер Львова не знає, що у римо-католиків 20 березня цього року Вербна неділя, а в греко-католиків та православних 19 березня цього року – субота Першого тижня Великого Посту, а 20 березня – Неділя Торжества Православ’я. Отож, пан Садовий мусів би бути свідомий антихристиянського, християнофобного характеру цієї акції, як рівно ж того, що до цієї події не оминуть увагою ЗМІ. Львівський мер мусів би розуміти, що такий вульгарний плювок від ЛГБТ у бік християн не залишиться без відповіді радикальних елементів. Важко, маючи на увазі політичний контекст, контекст гібридної війни Московії проти України, не погодитись із заявою львівської Громадської організації «Варта Руху», яка охарактеризувала цей Фестиваль, як прокремлівську провокацію.

Складається неприємне враження, що пропутінські сили у Львові всіма силами стараються створити Львову славу міста, де панує християнофобія, яка воює під прапором ЄС з християнами, консерваторами та націоналістами. І що не більше, ні менше, а ці пропутінські сили діють з мовчазного схвалення суперєвропейського мера Андрія Садового. 

о. Орест-Дмитро Вільчинський

Якби там не було, а наступна субота покаже, хто є хто у місті Лева.