«Людське життя повинно починатися і завершуватися у сім’ї», — Глава УГКЦ про «будинки для престарілих»
  • Пон, 23/04/2018 - 18:19

Цілком природно і відповідно до задуму нашого Творця, що людське життя повинно починатися і завершуватися у сім’ї. Сім’я — це оазис людського життя, де людина вповні може відчути себе любленою, огорнутою увагою і справді потрібною. Якщо людина є непотрібною своїм найріднішим, найближчим людям, то тоді вона відразу відчуває таке ставлення до себе, що, наче, нікому не потрібна. Тому цей природній оазис є початком і завершенням людського життя.

На цьому наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у п’ятницю, 20 квітня, під час прямого ефіру програми «Відкрита Церква», яка була на тему старості. У програмі було продемонстровано два сюжети: один про хоспіс для людей похилого віку в Україні, інший — про подібний заклад у Канаді.

За словами Предстоятеля, зазвичай сім’ї, в яких ми бачимо присутність осіб різного віку, перетворюються на дуже плідну, діяльну і здорову клітину цілого суспільства. Адже тоді ми вчимося будувати стосунки не тільки між однолітками, а й між старшими і молодшими від нас.

«Цілком природно, що старша людина хотіла би довершити своє земне життя в сім’ї серед люблячих дітей і онуків. Не дивно, що більшість осіб відчувають, що коли «здають» своїх дідусів і бабусь до будинків для перестарілих, то це означає, що їх «викидають» із сім’ї. Мовляв, ми хочемо позбутися відповідальності за них, ми хочемо втекти від нашого завдання їх гідно опікувати, гідно доглядати», — зазначив духовний лідер греко-католиків.

При цьому Глава УГКЦ підкреслив, що в інших країнах, де є кращий рівень життя і соціального захисту, деколи є настільки добрий рівень допомоги і опіки над старцями, який вони не можуть отримати в своїх сім’ях. Тому у такому випадку помістити батька чи матір в будинок для старців часто означає справді надати їм кращу опіку, яку вони зараз потребують, а якої вже не може любляча донька або син надати.

«Очевидно, що така опіка в спеціалізованих закладах не виключає, а навпаки підсилює оці людські контакти, стосунки, які не тільки не зникають, а навпаки — ще більше плекаються. Це не є заклади закритого типу, заклади відчуження. Це не є місце, куди людина потрапляє, як відпрацьований матеріал. Ні! Це є оазиси милосердя та любові», — наголосив Глава УГКЦ.

«Я вважаю, що всі моделі опіки над старшими людьми повинні бути підпорядкованими одній єдиній заповіді любові та поваги до своїх батьків, любові до старшої людини», — пояснив Блаженніший Святослав.