«Мандруюча» ікона завітала до монастирського храму Святих Кирила і Методія
  • Пон, 07/12/2015 - 05:45
«Богопосвячене життя,
що ґрунтується на прикладі життя і на вченні Господа нашого Ісуса Христа,
- це дар Бога Отця своїй Церкві за діянням Святого Духа»
(Святий Йоан Павло ІІ, «Богопосвячене Життя», 1).

Ікона «Входу в храм Пресвятої Богородиці – Покровительки українського чернецтва» в день Входу в Храм Пресвятої Богородиці 4 грудня 2015 року завітала до монастирського храму Святих Кирила і Методія в Івано-Франківську під опікою Згромадження Воплоченого Слова. Це ікона, яка протягом Року Богопосвяченого Життя мандрує Україною, нагадує вірним і духовенству про особливий спосіб життя – це посвячений Богу. На кілька днів ікона зупинилася у нашому храмі і всі присутні можуть користати та молитися, випрошуючи в Богородиці благодаті заступництва. Рівно рік тому в УГКЦ було урочисто розпочато відзначення Року богопосвяченого життя та освячено особливу «мандруючу» ікону.

Марія в таїнстві «входу в храм» є образом кожної богопосвяченої особи – людини, яка в якийсь момент свого земного життя входить в особливий спосіб спілкування з Господом, посвячуючись Йому через монаші обіти – убогості , чистоти і послуху. Також і присутність її батьків Йоакима і Анни є прикладом для християнських родин – вміти радісно жертвувати своїх дітей, якщо цього попросить Господь, для служіння Йому.

Рівно ж рік тому у своєму принагідному Посланні, пояснюючи таїнство «входу», Владика Михаїл (Бубній) писав: «Марія посвячується Богові особисто. Відтепер всі справи її життя – це Божі справи; увесь її час – це час, відданий Богові; середовище її перебування – Божий храм. І разом з тим посвята Марії – це заснований на фундаменті святої віри акт спільноти: жертва її батьків і готовність первосвященика прийняти цю жертву. Монаше покликання особи, так раніш, як і сьогодні, зберігає свій особистий та церковний вимір. Ченці і черниці – це люди особистої відваги і вірні діти Церкви Христової»

На згаданій іконі бачимо, окрім самого таїнства входу (храму, Марії, Йоакима і Анни), представників різних спільнот богопосвячених осіб нашої Церкви. У далині простежується храм і дзвіниця Добромильського монастиря, з якого понад 130 років тому почалося відродження Василіянського Чину, а відтак усього українського монашества. Все це заавдяки одному з перших ченців Добромильської обителі, майбутньому Великому Митрополитові Андрею Шептицькому. Пригадуємо, що авторами ікони є о. Андрей Павлишин, ЧСВВ та с. Юлія Секунда, ЗС св. Йосафата.

о. Йосафат Бойко, ВС