Маргарита народилася 22 липня 1647 р. в Бургундії (Франція). Коли їй було лише чотири роки дала довічну обітницю чистоти. Її батько був нотаріусом і суддею. Він помер, коли Маргариті було 8 років і її відправили до колегії кларисок в Шароль. Однак, важка хвороба змусила її повернутися додому. Вона багато вистраждала він владного дядька і сварливих тіток, яким її віддали на виховання. Хвороба тривала чотири довгих роки. Дитина в ній досягла духовної зрілості. Її не приваблював світ, натомість дівчина мала великий голод за Богом. Вона гаряче прагнула присвятити себе служінню Богові, проте мусила допомагати в будинку своїх опікунів. Її мрія збулася лише коли їй випонилося 24 роки. Тоді вона вступила до Сестер візиток у Паре-ле-Моніяль. Це згромадження заснували св. Франциск Сальський (+ 1622) і св. Іванна Шанталь (+ 1641), а впродовж 40 років духовний провід його здійснював св. Вікентій де Поль (+ 1660). Маргарита отримала монаший габіт 25 серпня 1671 р. Вона, певно, виділялася серед сестер, оскільки два рази займала посаду помічниці настоятельки , а у 1685-1687 рр. опікувалася новачками.

Маргарита був містичкою – від 21 грудня 1674 р. упродовж понад півтора року Господь Ісус у багатьох об’явленнях представляв їй своє Серце, що любить людей і прагне їхньої любові. Христос зажадав, аби Маргарита часто приступала до Святого Причастя, як лише це дозволить їй послух, і насамперед того, щоб приймала Його у Пресвятій Євхаристії в першу п'ятницю кожного місяця. Також рекомендував, аби кожну ніч з четверга на п'ятницю вперше брала участь в Його агонії в Гетсиманському саду між 23 і 24 годиною: "Впадеш на обличчя і проведеш зі Мною одну годину. Взиватимеш до Божого милосердя для вблагання прощення для грішників і намагатимешся підсолодити мені хоч трохи гіркоти, якої Я зазнав".

У зв’язку з отриманим Маргаритою посланням і побажанням, аби було встановлено свято поклоніння Його Найсвятішому Серцю, а також щоб упродовж дев'яти місяців у першу п’ятницю приступали до Святого Причастя винагороджуючого, Маргарита зазнала багато неприємностей і зустрічалася зі спротивом. Навіть її настоятелька не вірила в автентичність об’явлень. І лише у 1683 році, коли було обрано нову настоятельку , Маргарита могла розпочати поширення Божого послання. З 1686 року вона відзначала свято Найсвятішого Серця Ісусового і розповсюдила його на інші монастирі сестер візиток. З її ініціативи в Паре-ле-Моніяль збудувано каплицю Найсвятішого Серця.

Маргарита померла 17 жовтня 1690 року у віці 43 років, 18 з яких була монахинею. Її  прилучив до лику блаженних Пій IX у 1864 р., а Бенедикт XV канонізував у 1920 р. Її називають  "святою від Серця Ісуса".
Культ Найсвятішого Серця Господа Ісуса був офіційно визнаний у 1765 році Папою Климентом XIII.

В іконографії святу Маргариту-Марію зображають у чорному габіті візиток з пробитим серцем у руках.

Джерело: catholicencyclopedia.in.ua