«Ми не маємо що ділити, маємо одну святу українську землю», - владика Богдан Дзюрах
  • Пон, 22/09/2014 - 11:24

21 вересня 2014 року Преосвященний владика Богдан Дзюрах, секретар Синоду та Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ, очолив Архиєрейську Божественну Літургію з нагоди храмового празника Різдва Пресвятої Богородиці у с. Воля Довголуцька, що на Стрийщині, та прощі до Воледовголуцької чудотворної ікони Матері Божої.

«Ніде людина на світі не чується такою безпечною, такою захищеною, такою щасливою, як в обіймах рідної матері. Ми сьогодні так потребуємо тої безпеки, надії, радості та спокою. Сподіваємося і віруємо, що саме тут, в обіймах Богородиці, наша душа зазнає спокою, зазнає безпеки і благословення», - наголосив у своїй проповіді єпископ, підкреслюючи значення та цінність даної ікони в житті як окремої людини так і громади села.

У світлі храмового празника, владика Богдан розкрив велич Божої любові до людини та звернув увагу усіх присутніх на зміст повноти життя Пречистої Діви Марії: «Ми сьогодні дякуємо Богові за дар земного життя Богородиці. За ці безцінні роки, вартість яких полягає у святості та сповненні Божого закону»,- сказав єпископ.

Закликаючи вірних застановитися над своїм життям, ставлячи за приклад Пресвяту Богородицю, Архиєрей назвав причину людського нещастя та відкрив її наслідки для життя людини: «Є одинока річ, яка нищить людське життя – гріх, потоптання Божого закону. Людина, яка нехтує Божими заповідями, вона руйнує своє земне життя. Ця хвороба гріха нищить наше особисте і національне буття. Гріх є многоликий. Він проявляється у різних ділянках нашого життя: особистого, родинного, спільнотного і суспільного», - та підкреслив, що «нас роз’єднюють не наші добрі вчинки і чесноти. Нас роз’єднює не віра. Нас роз’єднює гріх, гординя людська».

Також проповідник порушив ряд актуальних проблем, які поширені сьогодні у суспільстві: розлучення в сім’ї та поділи в громадах, убивство ненароджених і питання соціально незахищених людей, закликаючи усіх до невтомної праці над собою для спільного й особистого добра: «Служити життю невтомною працею, кожен на своєму місці, чесно, відповідально і жертовно працювати на спільне благо, на переображення нашого українського суспільства, на лікування від тяжких недуг. І тяжкою щоденною працею спричинятися до відновлення нашого народу».

Після Літургії владика Богдан Дзюрах подарував громаді села свою єпископську панагію, як знак своєї любові та молитви за них, оскільки дана парафія у 1991 році була першим місцем його священичого служіння.