Мистецько-просвітницький тур до підліткових колоній
  • Птн, 16/08/2013 - 10:57

У Прилуцькій виховній колонії управління ДПтС України у Чернігівській області, Кременчуцькій виховній колонії управління ДПтС України в Полтавській області, Курязькій виховній колонії імені А.С. Макаренка управління ДПтС України у Харківській області пройшли духовно-просвітницькі бесіди з вихованцями в рамках творчої зустрічі з Дмитром Бабаком. Всього у заходах брали участь понад 500 вихованців. Виконання Дмитром пісень українських та російських авторів супроводжувалося трьома короткими історіями про Віру, Надію і Любов, які розповів о. Андрій. Після закінчення заходу гості ознайомилися з умовами життя вихованців та поспілкувалися з ними. На згадку про зустріч кожному вихованцеві було підготовлено збірочку поезій Дмитра Бабака з передмовою о. Андрія Зелінського.

Ось як подію прокоментували в департаменті інформації управління ДПтС України в Полтавській області: «На сцені стрункий худорлявий хлопчина розповідає про своє, у той час нелегке дитинство, читає вірші, співає дійсно «оксамитовим» голосом, а із залу двісті пар очей, на виголених головах, невідривно вдивляються з цікавістю, з недовірою, із захопленням у майже свого однолітка. Зустрічі з талановитими представниками молоді, розповіді, наповнені філософським змістом, мудрістю, добром не можуть залишити байдужими підлітків, що знаходяться в місцях позбавлення волі, надають їм надію, змінюють світогляд, сприяють виправленню.»

Дмитро Бабак: «Для мене це був особливий досвід, що треба було витримати цілу годину перед цією аудиторією. Тим більше, що ця аудиторія з одного боку проста, а з іншого непроста. Вони можуть піднятися й піти геть, томущо їм щось не сподобалося. Звичайні слухачі вже нагодовані усім, а тут люди дорослі, вони вже бачили життя, їм абищо не заспіваєш. Необхідно було ретельно підбирати репертуар. В мене залишився слід, який буду пам'ятати завжди.»

ієромонах Андрій Зелінський: «Приємно, коли ми можемо залишити слід в житті іншої людини. Цей проект, який ми робили спільно з Дмитром мав єдину ціль - дозволити людям, які живуть у своїх дуже тісних замкнених сьогодні світах, побачити, що життя продовжується. Що попри труднощі і всілякі негаразди, які трапилися у їхньому особистому житті, вони є завжди люблені, вони повинні завжди зберігати надію на те, що вони можуть щось зробити в цьому житті і також віру в те, що вони, будучі любленими, можуть любити. Це послання про Віру, Надію, Любов, яскраво вписувались в контекст музичний. Сама музика дозволяє доторкнутися до прекрасного. Виконання, яке забезпечував Дмитро, було надзвичайне.»

Михайло Корішев: «Мені приходилося знімати дітей вулиці та інтернатів. На відміну від них діти в колоніях є більш відкриті, вони дуже раді, коли їх відвідують, вони цього дуже чекають, їх цікаво знімати…»

ієрей Костянтин Пантелей: «Кожного разу, коли ми відвідуємо підліткові колонії, мені приходиться спілкуватися з волонтерами. Серед них і студенти, і люди старші. А цей досвід мистецької і проповідницької програми був мені дуже цікавим. Хочу висловити вдячність усім причетним до цієї події й особливо пані Олені Ганцяк-Каськів та доброчинцям, які дозволили втілити творчий задум о. Андрія і Дмитра.»

Зустрічі з вихованцями установ відбулися за сприянням згаданих вище територіальних управлінь ДПтС та персоналу соціально-виховної і психологічної служби підліткових колоній. Тур став можливим за підтримки Патріаршого Товариства Св. Володимира.

Пенітенціарне Душпастирство УГКЦ.