Псалом 18

Люблю тебе, Господи, моя сило!

Господи, моя скеле, моя твердине мій визвольнику, мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаю; ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!

До Господа, похвали гідного, візву я і від ворогів моїх спасуся.

Хвилі смерти мене оточили і погибельні потоки мене налякали.

Оплели мене пута Шеолу, смертельні сіті мене охопили.

У моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого. І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його.

Здригнулася земля й захиталась, і гір основи затремтіли й захитались, бо запалав він гнівом.

І бухнув дим із ніздрів у нього і пожираючий вогонь із уст у нього і вугілля, що запалив він.

Він небо нахилив, спустився, і чорна хмара в нього під ногами.

Верхи летів він на херувимі, линув, нісся на крилах вітру.

Він темряву зробив собі покровом, шатро його - то темні води, густі хмари.

Від сяйва, що перед ним, палюче вугілля загорілось.

І загримів Господь на небі, Всевишній подав свій голос.

Він пустив стріли свої і їх розсипав, блискавок силу, і розігнав їх.

І показалося дно моря. Відкрилися основи всесвіту на твоє, Господи, грізне слово, на дужий подув твого гніву.

Він простер руку з високости, взяв мене, витяг мене з вод глибоких.

І визволив мене від мого ворога сильного, від ненависників моїх, дужчих від мене.

Вони на мене насідали під час мого нещастя, але Господь був підпорою моєю.

Він мене на простір вивів і визволив мене, бо мене любить.

Господь віддав мені по моїй правді, за чистотою рук моїх дав мені нагороду;

бо я тримавсь доріг Господніх і не відступав гріхом від Бога;

бо присуди його усі були передо мною, і наказів його я не цурався.

Я був з ним бездоганний і від гріха берігся.

Господь віддав мені по моїй справедливості, за чистотою рук моїх, яку він бачить власними очима.

З милосердним ти - милосердний, з досконалим - досконалий,

з чистим - чистий, з хитрим - обачний.

Ти бо спасаєш люд покірний і принижуєш горді очі.

Бо ти, о Господи, даєш світло моєму світлу; освітлюєш, мій Боже, мою темінь.

З тобою бо я кинусь на загони ворожі і з моїм Богом перескочу через мури.

Бог - бездоганна його дорога, слово Господнє - вогнем випробуване. Він - щит для всіх тих, що до нього прибігають.

Хто Бог, окрім Господа? Або хто скеля, крім нашого Бога?

Бог, що підперізує мене силою і чинить досконалим шлях мій,

що ноги мої робить, як у лані, і ставить мене на висотах,

навчає руки мої до бою, мої рамена - напинати лук мосяжний.

Ти дав мені щит твого спасіння, твоя десниця мене підтримала, і твоя милість робить мене великим.

Ти розширив мені дорогу під стопами, і ноги мої не спіткнулись.

Я гнався за ворогами, доганяв їх, і не повертався, поки їх не знищив.

Я їх розбив, і вони встати не зможуть, вони впали ниць мені під ноги.

Підперезав ти мене силою до бою і моїх напасників ти підбив під мене.

Ворогів моїх ти завернув до втечі і ненависників моїх ізнищив.

Вони зняли крик, - та нікому їх рятувати, до Господа, - та він їх не слухав.

Я їх розтер, немов порох на вітрі, неначе болото на вулиці, я розтоптав їх.

Ти мене спас від чвар людських, поставив мене на чолі народів. Народ, якого я не відав, мені служить;

ледве почують, уже мені й слухняні, підлещуються до мене чужоземці.

Чужі бліднуть і, тремтячи, вилазять із своїх замків.

Нехай живе Господь, благословенна нехай буде моя Скеля. І вознесен нехай буде Бог, мій Спаситель;

Бог, що дав мені відплату, що підкорив мені народи;

що спас мене від ворогів, підняв мене над тими, що повстали проти мене; що врятував мене від розбишаки.

Тим, Господи, я між народами тебе прославлю, співатиму псалом імені твоєму.

Бо дав єси велику перемогу цареві твоєму, і милість учинив помазаникові твоєму: Давидові та його потомству на всі віки.