Молитва, яку виголосив Папа Франциск після Хресної дороги 2017 в Колізеї
  • Суб, 15/04/2017 - 14:29

У п’ятницю 14 квітня 2017 р., римський Колізей традиційно став місцем Хресної Дороги, яку очолював Папа Франциск. На закінчення він проказав молитву, в якій засудив «ганьбу» та звістив «надію» людства.

Молитва, яку виголосив Папа Франциск після Хресної дороги  2017 в Колізеї

Христе, покинутий та зраджений навіть Своїми найближчими та проданий за малу ціну.

Христе, засуджений грішниками, виданий старшинами.

Христе, катований тілом, увінчаний терням і зодягнений у багряницю.

Христе, битий по обличчі та жорстоко прибитий цвяхами.

Христе, пробитий списом, який проколов Твоє серце.

Христе, умерлий та похований, що є Богом життя та існування.

Христе, наш єдиний Спасителю, також і цього року повертаємося до Тебе з опущеними від сорому очима та серцем, сповненим надією.

Від сорому за всі картини руйнувань, знищення та загибелі, що стали звичними в нашому житті;

Сорому за невинну кров, яку щодня проливають жінки, діти, мігранти та переслідувані з огляду на колір своєї шкіри чи етнічну або суспільну приналежність та задля віри в Тебе;

Сорому за те, що надто часто, подібно до Юди і Петра, ми Тебе продали і зрадили, залишили Самого вмирати за наші гріхи, боягузливо втікаючи від нашої відповідальності;

Сорому за наше мовчання перед обличчям несправедливостей; за наші руки, ліниві в даванні та жадібні у відбиранні та здобуванні; за наш гучний голос на захист власних інтересів і боязкий, коли говоримо про інтереси інших; за наші ноги, швидкі на дорозі зла та паралізовані на стежках добра;

Сорому за всі випадки, коли ми – єпископи, священики, богопосвячені особи – зганьбили та поранили Твоє тіло – Церкву, коли забули про свою первісну любов, ентузіазм та цілковиту готовність, допустивши, щоб наше серце та посвячення заіржавіли.

Великий сором, о Господи, але наше серце сповнене ностальгією також і в довірливій надії на те, що Ти не будеш ставитись до нас згідно з нашими заслугами, але виключно згідно із щедрістю Твого милосердя; що наші зради не применшили безмір Твоєї любові; що Твоє батьківське й материнське серце не забуде про нас задля закам’янілості нашого серця;

В упевненій надії надії на те, що наші імена викарбувані у Твоєму серця і що бережеш як зіницю Твого ока;

Надії на те, що Твій хрест перемінить наші закам’янілі серця в тілесні, здатні мріяти, прощати і любити, перетворить цю темну ніч Твого хреста в сяючий світанок Твого воскресіння;

У надії на те, що Твоя вірність не вимірюється нашою;

У надії, що шереги людей, вірних Твоєму хрестові, живуть й надалі житимуть, як закваска, що дає смак, і як світло, що відкриває нові небокраї на тілі нашого пораненого людства;

У надії на те, що Твоя Церква намагатиметься бути голосом, волаючим серед пустелі людства, щоби приготувати шлях Твого тріумфального повернення, коли прийдеш судити живих і мертвих;

У надії на те, що добро переможе, не зважаючи на Твою ілюзорну поразку!

Господи Ісусе, Сину Божий, Невинна Жертво нашого відкуплення, перед Твоєю царською хоругвою, Твоїм таїнством смерті й прослави, перед Твоїм Хрестом, присоромлені й повні надії припадаємо навколішки і просимо Тебе обмити нас купіллю крові та води, що витекли з Твого проколеного боку, простити наші гріхи й провини;

Просимо Тебе згадати про наших братів і сестер, пригнічених насильством, байдужістю та війною;

Просимо Тебе розірвати кайдани, які тримають нас у полоні егоїзму, добровільному засліплені та марноті наших світських розрахунків.

Христе, просимо Тебе навчити нас ніколи не соромитися Твого хреста, не використовувати його в наших корисливих цілях, але шанували та поклонялися йому, тому що ним Ти об’явив потворність наших гріхів, велич Твоєї любові, несправедливість наших суджень та могутність Твого милосердя. Амінь.