Мученики з Отранто – свідки вірності Христові
  • Пон, 13/05/2013 - 11:26

Мучеництво святого Антоніо Прімальдо та співтоваришів вписане в історію боротьби між Османською Імперією та Європою. Після падіння Константинополя, облоги Белграда та невдалої спроби захопити острів Родос, турецький султан Магомет ІІ 1480 року скерував свої війська на побережжя Італії, яке було розташоване поблизу до вже захопленої турками Албанії.

 

До містечка Отранто, розташованого в південноіталійському регіоні Апулія, яке на той час нараховувало 6 тисяч мешканців, підпливли 150 кораблів з 15-тисячним військом. Як тільки розпочалася облога, нападники висунули мешканцям Отранто вимогу скласти зброю, зректися Христа та навернутися на Іслам. Отримавши відмову, вони захопивши 12 серпня місто та розграбували його й вбили архиєпископа, каноніків, чернецтво та вірних, які намагалися знайти захист в катедральному соборі.

 

Наступного дня Ґедік Ахмет-паша, великий візир та полководець османського війська, наказав зібрати всіх чоловіків, які вижили, і які мали більше, ніж 15 років. До турецького табору привели понад 800 чоловіків, змушуючи зректися віри. Рішучу відмову від імені всіх висловив Антоніо Пеццула, прозваний Прімальдо, який заявив, що вони «вважають Ісуса Христа Божим Сином, своїм Господом і справжнім Богом, і бажають радше тисячу разів померти, ніж зректися Його і стати турками».

 

Візир Ахмет-паша наказав негайно їх стратити. Їм відтято голови та порубано тіла. Протягом року тіла були непохованими на місці страти, де їх 1481 року знайшли війська, послані звільнити місто від турків. Спочатку їх перенесено до однієї церковці, а пізніше – до катедри, всередині якої на початку 1500-х років споруджено каплицю, де покладено мощі мучеників.

 

Папа Климент XIV 1771 року проголосив мучеників з Отранто блаженними та затвердив культ, а 2007 року Венедикт XVI офіційно визнав їхнє мучеництво за віру. Шлях до канонізації відкрило визнання чуда, здійсненого за їхнім заступництвом – зцілення від раку італійської черниці.

 

Проголошені святими 12.05.2013р.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va