У британській Палаті Лордів тривають дебати щодо запровадження законодавства про легалізацію евтаназії. Минулого тижня серед учасників дебатів була і баронеса Джейн Кемпбел Сурбітонська, підключена до апарату штучного дихання. Баронеса Джейн намагалася переконати політиків не приймати закону, який дозволить вбивати смертельнохворих осіб.

«Я проти цього закону, бо він є власне про таких людей, як я, – говорила із сльозами на очах важкохвора баронеса. – Це неправильний вибір. Смерть з допомогою лікаря знецінює важкохворих осіб. Цей закон мотивується страхом і жалістю, а для нас вони означають смерть, – наголосила вона. – Неповносправні особи не потребують жалості. Вони безумовно заслуговують на більше», – промовляла баронеса, прикута до інвалідного візка.

Проти запровадження легалізації евтаназії виступив і Лорд Брук із Альверторпу. «До мене пишуть люди, які переживають, що запровадження такого закону дасть можливість для його подальшого розширення». «Враховуючи те, що пристарілі і важкохворі особи становлять щоразу більший відсоток населення і в найближчому майбутньому можуть досягнути 60 відсотків, державній службі здоров’я буде важко давати раду з ними, – говорив Лорд Бреннан. – Не може бути так, що ми ліквідуємо страждання, ліківідуючи тих, хто терпить. Це нерозумно».

Британські парламентарії  побоюються також спроб чинення тиску на хворих. «У Бельгії були такі випадки, що хворому не давали знеболювальних засобів, і тому йому здавалось, що евтаназія є єдиним шляхом для полегшення його страждань», – говорив Лорд Томбс.

В свою чергу Лорд Емпі звернув увагу на те, що студентів-медиків вчать лікувати, рятувати життя, а не вбивати.

Противники законодавства аргументували, що переважна більшість терплячих вибирає життя до кінця і не погоджується на самогубство. Вони пояснювали, що у пропонованому законі немає «філософії життя», і він буде засобом для тиску на старших осіб, щоб вони покінчили зі своїм життям, начебто будучи тягарем для своїх рідних і близьких.

Прихильники смерті за бажанням переконували, що 70-80 відсотків британського суспільства хочуть легалізації евтаназії. Проблема в тому,  що, на думку противників,  переважна більшість опитаних не усвідомлює, про що насправді йдеться. Прихильник евтаназії висували непідтверджені аргументи, начебто люди, що проживають в країнах, де евтаназія легалізована, не зважуються на неї, а обирають паліативну допомогу, оскільки контролюють ситуацію і усвідомлюють, що мають право в будь-який момент покінчити зі своїм життям. І цей «аргумент» не витримав критики, оскільки, відповідно до британського закону від 1961 року, було вирішено декриміналізувати допомогу в самогубстві.