23 жовтня у с. Колпець на Дрогобиччині освятили пам’ятник Героям Небесної сотні.

Серцем проекту, його ініціатором і двигуном був активний учасник Революції гідності, один з перших важко поранених на Інститутській Василь Омельченко.

Пам’ятник спроектував Борис Данилюк. Його втілювали усією громадою, як висловився Василь Омельченко, «працювали з ранку до ранку». Активно допомагали Василеві побратими, зокрема, ідейним натхненником був Андрій Павленко з Києва. За сприяння Андрія до Стебника надійшли металеві деталі пам’ятника з одного із підприємств Кривого Рогу.

Андрій Павленко розповів про ідею пам’ятника: «Коли підходиш до нього, бачиш вигравірувані на плиті імена усіх Героїв Небесної сотні. Щоб прочитати про них, мимоволі схиляєш голову перед їх пам’яттю. На плиті стоїть свіча, в якій підноситься їх дух і в свічі хреста бачимо полум’я. І Хрест цей унікальний. Він абсолютно асиметричний. Ми з Борисом назвали його хрестом Небесної сотні. У ньому жодна деталь, жодна грань, жодний кут не повторюють один одного. Цей хрест, усі його грані символізують загиблих наших небесних, які в житті були абсолютно різні люди – з різними характерами, долями, але у важкий для України час об’єдналися і віддали свої життя за вільну Україну. Вони разом там були 18-20 лютого 2014 року і собою створили цей Небесний хрест. Вінчає композицію символ України – наш Тризуб».

Активіст звернувся до усіх мерів, міських рад України з пропозицією встановити пам’ятники Небесній сотні і загиблим воїнам московсько-української війни, які кладуть життя за волю Батьківщини. «Бо кожен такий пам’ятник стверджує нашу незалежність, самосвідомість, прогресивність. Ми повинні стати лідируючою світовою нацією», – наголосив А. Павленко.

Хвилюючим був виступ військового капелана Тараса Коцюби, який, зокрема, зауважив, що останніми роками в усіх куточках України лунають крилаті слова отамана Сірка «Рабів до раю не пускають».

«Вони переплітаються зі словами євангельськими «Царство Боже здобувається силою», – каже духівник. – Не може той народ, який не здатен відстояти свою гідність, чекати, сподіватися на кращу долю. Той, який не бореться, не протистоїть викликам своїм внутрішнім, духовним, також не може надіятись на милосердя і Царство Боже. Господь нам каже, що треба боротись, щоб жити життям вічним. Наші герої промовляють до нас і також кажуть: треба боротись, щоб надія на вічне життя залишалась з нами».

Під мелодію пісні «Пливе кача» прозвучали імена Героїв Небесної сотні і загиблих воїнів АТО.

Глибокий слід в серцях присутніх залишили виступи активного учасника Революції гідності Романа Тітика з м. Ходорів, голови Всеукраїнського об’єднання «Родина Героїв Небесної сотні» Володимира Боднарчука – сина Героя Небесної сотні Сергія Боднарчука, українського громадського діяча, волонтера, координатора штабу національного спротиву Збаразького району Тернопільської області Володимира Голоднюка – батька Героя Небесної сотні Устима Голоднюка.

У відкритті пам’ятника чисельно взяли участь рідні Героїв Небесної сотні, які прибули до Колпця з різних куточків України, яких запросили на сцену, а також учасники Революції Гідності, захисники територіальної цілісності і незалежності України на її східних теренах, родини загиблих на війні з московським окупантом.

Урочистості з нагоди відкриття пам’ятника Героям Небесної Сотні тривали 3,5 години. Своєрідним їх підсумком стали слова ведучої, волонтерки Олександри Возняк: «Просимо Бога, щоб війна зупинилася вже сьогодні, щоб вона більш ніколи не прийшла на українську землю».

На завершення прозвучали патріотичні пісні у виконанні Лілії Кобільник, Оксани Винницької, дуету «Кулі» (Максим Перев’язко та Зеновій Медюх), ансамблю «Стебничанка», тріо бандуристок Дрогобицького музичного училища, вихованців Стебницької музичної школи та Стебницького Народного дому, дітей із Колпця.