На передовій АТО священики всіх конфесій: ми тут, бо під кулями потрібні найбільше (репортаж ICTV)
  • Пон, 30/06/2014 - 16:31

Разом з українським військом на передову рвуться і капелани. Вони рятують душі, ризикуючи власним життям. Бо  під час богослужінь не вдягають бронежилетів і захисних шоломів. «Умови були екстремальними. Служили літургію на ящиках з-під снарядів.  І думаю, що ж я буду робити, коли буде обстріли з мінометів, але дякую Богові, що ми відслужили ту літургію. Не було обстрілів», - каже головний військовий капелан Бучацької єпархії УГКЦ отець Ігор.

На блокпостах українських вояків можна побачити отців різних конфесій. Є тут греко-католики, православні обох патріархатів і протестанти.

Військові священики – це окремо підготовлені добровольці. Для них Міністерство оборони навіть 2-денні курси організувало. Адже капелани - передусім – чуйні психологи, які допомагають українським воїнам опанувати себе у будь-якій ситуації.

«По приїзді додому до церква по-любому треба сходити. Ми ж не стріляємо у тварин, не просто по будівлях. Це ж люди. Нехай вороги, але все таки люди», - каже танкіст Ігор. «Розумієте самі, що це війна. А тут бувають різні ситуації, і розумійте самі, що люди мусять бути в доброму дусі», - каже десантник Володимир. Отці працюють і на передовій, і в тилу. Одні - безпосередньо на лінії вогню, другі підтримують поранених у шпиталях, треті підбадьорюють новобранців у тренувальних таборах. І всюди наголошують: місце священика там, де його потребують найбільше. І під кулями насамперед.

«Скажу чесно, що дуже переживаю. Бо вони мають сім’ї і вони поїхали добровільно туди. І хочуть їхати туди. Переживаю, але впевнений, що все буде добре», - говорить заступник керівника департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України отець Любомир Яворський. Щойно приїхавши із непростої подорожі військовими частинами, отець Любомир додає: «Вони приїхали на війну за миром, а  головна місія капелана – допомогти бійцям повернутися додому здоровими. Це завдання капелана: з ними повернутися додому живими та здоровими», - каже отець Любомир.