19 серпня 2016 року, в день празника Преображення Господнього, Преосвященний владика Тарас (Сеньків), Єпарх Стрийський, очолив Архиєрейську Божественну Літургію у Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию. В часі богослужіння, єпископ уділив священичі свячення дияконові Миколі Буцяку. Єпархові Стрийському співслужили Преосвященний владика Богдан Манишин, єпископ-помічник, духовенство катедрального храму та запрошені священики.

Звертаючись до присутніх з проповіддю та розважаючи над празником Преображення Господнього, владика Тарас  зазначив: «Сьогодні, прагнення побачити лице Боже сповнюється. І діється це в просторі таїнственної хмари, яка символізує присутність Божу. Але шлях до Преображення відкривається словами Бога Отця – «Це Син мій улюблений, в якому моє уподобання – Його слухайте!». І саме це «слухайте», цей послух, якого забракло першим людям, став уособленням цілої історії Христа Спасителя – втіленого Божого Слова».

Далі, Архиєрей наголосив, що  подія Преображення передвіщає Христове воскресіння і славу, а разом з ним – славу, котру приготував Бог для кожного з нас, однак здобути її можна лише йдучи дорогою послуху: «У Преображенні є зібране ціле Євангеліє. Воно, немовби об’являє нам наперед те, що ми зможемо побачити лицем до лиця Бога, який є в кожному з нас: страждає з нашими гріхами, тішиться з нашими успіхами, і готує нас до внутрішнього преображення через послушність Богові. Тому, не може воскреснути до вічної слави той, хто на землі не пройшов шлях особистого переображення через послушність Богові».

Завершуючи проповідь, єпископ закликав присутніх: «У свято Преображення Господнього просімо в Бога, щоб світло лиця Його осяяло нас і вказувало усім нам шлях до правдивого преображення і осягнення того, що Господь нам приготував. Нехай наша молитва буде приношенням милим Богові, яким ми засвідчимо, що світло Його правди і Євангелія - це єдине світло, яке освічує нашу життєву дорогу: особисту і суспільну. Щоб це світло правди освітило темноти нашого життя і щоб ми, преображені у Христі, стали початком нового преображення, яке Господь приготував тим, хто Його слухає».

Після Херувимської пісні і Великого входу розпочався чин ієрейських свячень. Кандидат до священства, ставши навколішки, склав визнання віри і присягнув вірність і послух Церкві. Владика Тарас, поклавши руки на його голову, прочитав молитву та одягнув у священичі ризи: стихар, епітрахиль, пояс, нарукавники та фелон. Опісля, нововисвячений ієрей, ставши біля престолу співслужив Божественну Літургію разом з єпископами та іншими священиками.