НАМАРНО ЛЕМЕНТУЮТЬ «ОРТОДОКСИ» ТА ТІШАТЬСЯ ЛІБЕРАЛИ, ВДИВЛЯЮЧИСЬ У КРИВЕ ДЗЕРКАЛО ЗМІ
  • Пон, 23/09/2013 - 11:10

Історія стосунків «Папа Франциск–ЗМІ» й далі розгортається за звичним сценарієм: ЗМІ надалі хвалять Папу, при чому за те, чого він не сказав, або за те, чого він не робив. Так триває практично від часу обрання його єпископом Риму.

Так і минулого тижня ЗМІ в чергове шокували спантеличений світ: Папа підтримує гомосексуалістів та заперечує право Церкви говорити про гріховність абортів та контрацепції. І всьому причиною стало інтерв’ю Папи Франциска для видання «La Civiltà Cattoliа».

У доброї частини католиків ці повідомлення могли викликати шок. Хіба Папа насправді таке сказав, заперечивши моральне вчення Церкви? Дійсно були підстави для таких тверджень? Можливо, варто таки подивитися в текст, відкрити першоджерела?

З тексту виразно видно, що Папа сказав наступне: «Ми не можемо зосереджуватися виключно на проблемах, пов’язаних з абортами, одностатевими шлюбами та контрацепцією. Це – неможливо. Я не говорив про це багато, і мені дорікали за це. Але коли ми про це говоримо, то маємо робити це у контексті. Вчення Церкви у цих питаннях ясне, а я є сином Церкви; але ж не є необхідним весь час говорити тільки про це».

Тобто, говорячи про сповіщення Радісної Новини, Папа наголосив, що не можемо голосити Євангеліє, зосереджуючись виключно на гріхові. Нічого незвичайного, нічого революційного і аж ніяк не підтримка абортів, контрацепції та гомосексуальної поведінки.

Отож, виходить, що, м’яко кажучи, хтось запустив у світові ЗМІ звичайнісіньку дезінформацію чи хтось з «великих» серед ЗМІ просто банально збрехав. І пішло-поїхало: копі-пейст, копі-пейст…  І тепер встановити джерело цієї брехні доволі складно.

Якщо маємо перед собою текст інтерв’ю, а заміть посилатися коректно на нього, як єговісти чи які інші сектанти, вириваємо цитату з контексту, препаруємо її і пропонуємо споживачеві недостовірну інформацію, то зробити, щось такого ненавмисне, випадково, майже нереально. Тут уже не йдеться про неправду, помилку, а про звичайнісіньку брехню, спеціально приготовлену для довірливого, некритичного поглинача інформаційного потоку.

Цікаво зауважити, що стосовно Римських Архиєреїв у гігантів медіа-простору занадто часто трапляються неточності, неправда, вивернута інформація, і все це виразно спрямовано до створення образу доброго Папи-ліберала, протиставленого поганому Папі-консерватору.

Уже перші коментарі ЗМІ стосовно поведінки «Папи з кінця світу» виглядали простим нерозумінням та здогадками людей з надзвичайно низьким рівнем загальної освіти.

Ось кільки прикладів маніпуляцій інформацією про теперішнього Папу в ЗМІ.

Після обрання Папа відмовився жити в Апостольському Палаці. «Ай! Ой! Ой-йойой! Який скромний Папа, відмовляється від розкоші», – в унісон заголосили ЗМІ. Пояснення про те, що Папа психологічно не мислить себе одиноким у великому приміщенні, просто проігнорували. І дійсно, більшість молодих неодружених священників, які після семінарійної спільноти потрапляють на парафію та залишаються самі в парафіяльному будинку, свідчать про те, що це не простий досвід: важко усвідомлювати, що ти сам один у всій хаті.

Папа усе життя прожив в єзуїтській спільноті, тоді в квартирі. Тобто завжди був оточений людьми. Перейти в самотність Апостольського Палацу для людини його віку та ще й латиноамериканського італійця – річ не те, що не мислима, а здатна викликати крах навіть найстабільнішої психіки.

Наступний приклад.

Папа має проблему з хребтом. Тому попросив замінити традиційне крісло на якесь інакше, щоб позбутися надокучливого болю в хребті. І ось проста заміна крісла викликала черговий лемент у ЗМІ: «Ой! Ай! Ух! – Папа відмовився від трону». І ні кому, начебто, не прийшло до голови просте пояснення: єзуїт, який у своєму щоденному житті покликаний керуватися духовною настановою св. Ігнатія Лойоли: «Молися так, якби все залежало тільки від Бога, а працюй так, якби все залежало тільки від тебе», – просто покращує свою працездатність на робочому місці. Тобто Папа Франциск вчинив так, як за логікою речей і мав вчинити.

Але коли прогримів скандал, що Папа Франциск начебто підтримує гомосексуальну поведінку, а за ним черговий на ту саму тему тільки дещо видозмінений, стало уже цілком зрозуміло, що йдеться не про незнання, а про зумисну підтасовку фактів у світовому інформаційному середовищі.

І в тому нічого дивного – ЗМІ завжди мали доволі специфічне ставлення до Наслідників св. Петра. Після обрання Папи Бенедикта ХVІ ЗМІ зробили усе, щоб протиставити його Іванові Павлу ІІ, хоча насправді саме кардинал Рацінґер був одним з найближчих співпрацівників блаженного Папи. Цю ж тактику застосували ЗМІ і після обрання Папи Франциска: протиставити його Папі-емериту.

Щобільше, теперішня тактика багатогранніша. Йдеться не лише про те, щоб протиставити обох Понтифіків один одному, але й виставити Папу Франциска таким собі добреньким лібералом, який помаленьку руйнує бастіони ортодоксії. Байдуже, що при цьому ЗМІ вдаються до відвертої брехні – головне, розбити католиків зі середини – нехай католицькі маси, які часто у своєму ковтанні напівправд і побрехеньок, що їх, запакованих в блискучих обгорточках, пропонують ЗМІ, мало чим різняться від середньостатистичного обивателя, думають що отримали Папу-ліберала. Чудово! Ото буде цікаво, варто запасатися попкорном і спостерігати, як католики тлумитимуть один одного!!!  «Ортодокси» будуть настроєні проти Папи, ліберали отримають нарешті довгоочікуваний поштовх до агресивнішої активізації. А голос тих, хто вказуватимуть на брехливість образу «папи-ліберала», на його висмоктаність з пальця, легко буде заглушити, як не ЗМІ, то самими лібералами, або «ортодоксами», які насправді не мають уявлення про те, що таке католицька ортодоксія.

Тому потрібно зрозуміти, що ЗМІ не стали раптом дружелюбними стосовно Папи і Католицької Церкви – вони просто змінили тактику і тепер, хвалячи Папу, насправді надалі, як вороги, ліплять його брехливий образ.

Ісус – довгоочікуваний Месія, заснував свою Церкву на твердій Петровій Скалі та пообіцяв, що пекельні ворота її не переможуть. І цією одинокою Церквою, заснованою самим Христом, є Свята католицька і Апостольська Церква і ніяка інша. Папа, законно обраний, не може навчати єресей, не може своїм навчанням руйнувати Церкву. Тому й відчайдушній лемент і розпачливе заламування рук «ортодоксів», як і самовпевнений гомін лібералів, є однаковим виразом невірства, однаково робить з Христа брехуна і так само силиться розірвати Його Містичне Тіло.

Тому спам’ятовуймо, кого можемо, доносімо істину тим, хто здатен її чути, і не звертаймо уваги на відчай «ортодоксів» та радість лібералів – ні одне, ні друге не має жодних підстав у реальності. В історії Церкви уже були подібні ситуації – і Церква завжди виходила з них Переможною. Плекаймо у собі особисту вірність Христові, Його Святій Церкві та Його Намісникові на землі – Святішому Отцеві!

 

о.Орест-Дмитро Вільчинський