Науковці в черговий раз ствердили, що гендерна теорія (ідеологія) науково необґрунтована
  • Втр, 23/08/2016 - 03:31

Новий спеціальний звіт «Сексуальність і гендер», опублікований часописом «The New Atlantis», розглядає близько 200 рецензованих наукових досліджень стосовно сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності та стверджує, що ключові твердження, прихильників «прав» ЛГБТ та гендерної теорії, в тому числі переконання, що гомосексуалістами народжуються, наукою не підтверджуються, повідомляє «National Catholic Register».

Звіт підписують д-р. Лоуренс Маєр (науковець Департаменту психології Університету Джона Хопкінса, професор статистики і біостатистики Арізонського університету) і д-р. Пол Макх’ю (професор психіатрії і людської поведінки Університету Джона Хопкінса, який пропрацював 25 років на посаді головного психіатра в головній лікарні Джона Хопкінса).  

У звіті заперечується теорія, що статева ідентичність, яка не відповідає фізіологічній статі, є вродженою. Тобто, не існує жінки полоненої в чоловічому тілі, а ні чоловіка полоненого у жіночому тілі.  У звіті також заперечується потреба хірургічного чи гормонального втручання в організм дітей, які ідентифікують себе як трассексуалів, на тій підставі, що згідно з дослідженнями науковців, діти переростають ідентичності, які конфліктують з їхньою біологічною статтю.

У передмові до звіту д-р Маєр представляє «Сексуальність і гендер», як наукову роботу, а не політичний маніфест. Д-р. Маєр пише, що до написання звіту його спонукала серйозне занепокоєння з приводу несприятливої ситуації із здоров’ям ЛГБТ громади в США.

Д-р. Маєр підкреслює свою зростаючу стурбованість, тим що гендерна ідеологія чинить вплив і на серйозних академічних дослідників, а також витворюється у наукових колах атмосфера, яка піддає остракізму дослідників, які наважуються не погоджуватись із гендерною теорією.

Наука не підтверджує вродженість гомосексуалізму

У своєму звіті автори демонструють розбіжності між реальними науковими даними і непідтвердженими теоріями. З одного боку вони вказують на наявність наукових досліджень однояйцевих близнюків, що вказують на деяку роль генетичного фактору в розвитку сексуальної орієнтації, але одразу вказують, що ці дослідження близнюків, аж ніяк не є доказом генетичної зумовленості сексуальної орієнтації. Як зазначають науковці, дослідження близнюків лише дають підставу говорити, що люди певних генетичних профілів можуть розвинутись у геїв, або мати схильність до гомосексуальної поведінки.

Автори звіту вказують на наявність причинно-наслідкового зв’язку між досвідом сексуального насильства у дитячому віці, знущання однолітків та негетеросексуальної орієнтації. Але автори звіту одразу ж вказують на необхідності подальших досліджень, щоб уточнити цей зв’язок.

У звіті також зазначається, що на формування гомосексуальної поведінки також має вплив і суспільне середовище та його цінності. Так молоді люди, які відвідують коледж і проживають у місті, мають більший шанс сформуватися, як гомосексуалісти, аніж їхні однолітки у сільській місцевості, які не вступили в коледж.  

Автори звіту застерігають від сучасної наївної віри у те, що визнання себе геєм, позбавляє психічного дискомфорту. Навпаки, стверджується у звіті, що саме між членами ЛГБТ спільноти неймовірно високий рівень проблем з психічним здоров’ям і надзвичайно високий рівень сексуального насильства.

Так для прикладу, 41% трансгендерів зробили спробу самогубства, в той час, як цей показник серед решти населення США становить усього 4,6%. Деякі автори висунули теорію соціального стресу, тобто, погане психічне здоров’я транссексуалів вважається наслідком дискримінації, з якою вони стикаються у суспільстві. Автори звіту вважають, що це не зовсім так, адже на сьогодні трансгендери доволі добре захищені в США від дискримінації. Автори звіту також наголошують, що сьогодні можливість надати належну психологічну допомогу негетеросексуальним особам є на неймовірно низькому рівні, що, на їх думку, вказує на помилковість соціальних та психологічних теорій, які на даний момент пояснюють високий рівень проблем із психічним здоров’ям у негетеросексуальних людей.

Гендерна теорія є науково необґрунтованою

У доповіді заперечується наукова обґрунтованість академічної гендерної теорії. «Розвиток феміністської теорії у другій половині ХХ століття зміцнив переконання, що гендер – це суспільна конструкція. Що у свою чергу призвело до закликів до гендерної декнострукції, з метою створення суспільства, в якому статева анатомія не має жодного впливу на суспільну та сексуальну поведінку людини», - зауважують автори. Сьогодні Фейсбук надає можливість користувачам обрати 58 гендерів для їхніх профілів у цій соцмережі. Проте, саме біологічна стать, з її репродуктивними даними, являє собою незмінний, фіксований аспект людської природи.

«Наукове визначення біологічної статі, майже всіх людських істот, є виразно бінарним і стабільним. Що відображає основну біологічну реальність і не може бути змінена шляхом хірургічного втручання, або суспільної обумовленості», - йдеться у звіті - «На противагу цьому, гендерна ідентичність є соціально-психологічною концепцією, яка є невизначеною і не має ніяких наукових доказів того, що вона є вродженою, біологічно фіксованою властивістю».

Факти біології людини не слід поспіхом відкидати, попереджають автори звіту, щоб осягнути поставлені суспільні цілі.

Щоб проілюструвати свою точку зору, вони приводять приклад однієї з лікарень, де протискувалось видалення слаборозвинених чоловічих геніталій немовлят чоловічої статі і заміни їх на жіночі, хірургічно конструйовані геніталії. Батьки відповідно виховували їх як дівчаток. Проте, через кілька років, виявилось, що пацієнти такого хірургічно втручання, самі себе ідентифікують як осіб чоловічої статі.

«Абсолютно ясно, що біологічна стать не є концепцією, яка може бути зведеною до штучного визначення на основі природніх чи хірургічно конструйованих зовнішніх статевих органів», - твердять автори звіту.