«У в’язниці Я був, і ви мене відвідали» (Матей 25:36)

У рамках Року Божого Милосердя у парафії церкви Христового Воскресіння м. Збараж – ВК №63 с. Добриводи пройшов семінар-практикум « …Покликані бути вісниками нескінченного Божого милосердя і прощення». Розпочався семінар зі Св. Літургії в наміренні успішного проходження семінару і благодатних плодів у волонтерському служінні для в’язня. У своїй проповіді, яка була присвячена соціальній сфері служіння, служінню в’язням о. Омелян Колодчак закликав волонтерів і кандидатів в волонтери бути для ув’язнених світлом для світу, нести Боже світло туди, де панує темрява. «Ісус сьогодні він кличе вас йти до тих, хто через свій упадок опинився за колючим дротом. Дати засудженим зрозуміти, що Бог їх любить. Він кличе кожного ув’язненого – «Не бійся, прийди до Мене і я тобі допоможу змінитися! Я знаю, що ти грішний, але довірся мені, і Я тобі допоможу!», і до вас він сьогодні взиває: «Не бійтеся! Йдіть і служіть тим, хто вас потребує, а я допоможу вам, я поведу вас! Ви покликані бути вісниками Божого Милосердя».» Волонтери, взявши участь у Божественній Літургії, після реєстрації у храмі Христового Воскресіння вирушили у Збаразьку ВК №63. На семінар, крім мешканців Збаражчини, прибули кандидати з Тернополя і області, Підволочиська, Закарпаття, а також уродженець Збаража, який зараз проживає в Чехії і займається волонтерською діяльністю в Україні.

У колонії волонтери зустрілися з працівниками пенітенціарної системи  Збаразької ВК №63 (Соціально-психологічною та медичною службою). Людмила Василівна Леськів – зам. нач. ВК №63 з соціально-психологічного служіння, підполковник привітала гостей і розповіла про сучасні риси кримінально-виконавчої системи та роль пенітенціарного душпастирства і  волонтерів. Кандидати в волонтери узгоджували спільно з соціальною службою години служіння ув’язненим.

У каплиці Великомученика Димитрія  відбулася спільна молитва в наміренні  засуджених жінок. Волонтери, представники спільноти Цариці Миру і Поєднання і Греко-Католицької харизматичної спільноти Бетел подарували засудженим жінкам духовну літературу і помолилися молитвою захисту над потребуючими. В актовому залі установи відбулася ширша зустріч з ув’язненими жінками, де отець Омелян сказав, що сьогодні сам Господь, через сьогоднішніх волонтерів завітав до них, щоб їх потішити, підтримати  їх у випробуваннях, які вони зараз переносять, подарувати їм духовне зцілення. З захопленням жінки слухали свідчення кандидата в волонтери, колишнього в’язня. Брат Володимир розказав засудженим про свої упадки в житті: розчарування, пиятику, бійки, торгівлю зброєю, ув’язнення, втрату близької людини і знову тяжкі упадки, захоплення магією і свій довгий шлях до навернення до Бога. Коли зрозумів, що нема в кого просити допомоги, то звернувся до Господа з проханням дати йому мудрості. А дальше зустріч з монахами з Колодіївки, поїздка в Меджугор’є і повна довіра до Богородиці і прохання про переміну, а ще молитва «Господи нехай Твоя, а не моя буде воля!» Як нагороду він отримав повне зцілення фізичне і духовне. Брат Володимир закликав жінок не здаватися, бачити майбутнє, яким тяжким не було б сьогодення… і знати, що є Той, хто їх любить, навіть якщо весь світ відвернеться від них. Він найбільше бажає їхньої довіри і навернення. Зустріч завершилася частуванням засуджених солодощами, а ще волонтери роздали жінкам образочки і інші дарунки.

Після смачного обіду учасники семінару ділилися пережитими відчуттями після зустрічі з засудженими. В свою чергу Світлана Довгопола, Надія Тхір, Тетяна Козар – волонтери 2010-2016рр. ділилися своїм досвідом в’язничного служіння. У презентації «В’язничне служіння у Збаразькій ВК №63» учасники семінару побачили реальне служіння, вони з захопленням відзивалися про побачене.

А ще була зустріч з політв’язнем Богданом Берездецьким, який розказав про своїх 8 важких років в Сибіру.
Оксана Воробель – представник соціальної служби РДА поділилася своїми враженнями про співпрацю з в’язницею. Розказала, що зі свого досвіду роботи вона знає, що найбільше засуджені в бібліотеці читають духовну літературу, отже вони потребують духовної підтримки. Якщо люди вірять в Бога, то вони відчувають Його допомогу.

Про заходи особистого захисту і гігієни при спілкуванні з засудженими на території туб. зони і установи у Збаразькій ВК №63 розказав учасникам семінару лікар установи Юрій Володимирович.

Правову оцінка участі священиків і волонтерів у пенітенціарному служінні дав Богдан Олещук – суддя Збаразького райсуду. Він закликав волонтерів і кандидатів в волонтери нести Христа до засуджених, бути для них світлом. Сказав, що зі своєї роботи знає, що там є дуже багато зранених людей, які потребують духовного зцілення. Ці люди після звільнення не знають, як жити. Вони потребують допомоги духовної, щоб стати повноцінними членами суспільства.

Дальше виступив отець ліцензіат Олексій Боднарчук, настоятель церкви Христового Воскресіння, викладач місіології у ТВДС зі своєю доповіддю «Папа Франциск у своїх зверненнях до в’язнів». «З самого початку свого служіння Папа Франциск приділяє особливу увагу найбільш потребуючим духовної опіки, серед яких також і ув’язнені,  – сказав отець Олексій. За словами Святішого Отця, жодна камера «не є настільки ізольованою, щоб не допустити Господа», Який є там, плаче, працює і надіється разом з в’язнями. Адже Його «батьківська» любов проникає всюди. «Я молюся, – сказав Папа, – щоб кожен відкрив серце цій Господній любові». Він зазначив, що спілкування з ув’язненими є доброю нагодою призадуматися над слабкістю, притаманною кожній людині, над тим, що кожен із нас міг би бути на їхньому місці, і це є спонукою молитися, наближатися до них. Відзначати Ювілей милосердя з в’язнями, за словами Святішого Отця, це також «навчитися не залишатися в’язнями минулого, в’язнями вчорашнього дня», означає «повірити, що все може бути по-іншому». Глава Католицької Церкви запевнив свою особливу згадку про в’язнів, коли в рамках Святого Року Милосердя відзначатиметься особливий день, присвячений ув’язненим. Зазначивши, що вони живуть в умовах, коли «час, здається, зупинився», він наголосив, що «справжній час – це не той, що вимірюється годинником»: «Правдива мірка часу називається надія! І я прагну, щоб кожен з вас завжди підтримував запаленим світло надії».

«Отож, відкрийте двері свого серця Христові, а тоді Христос перемінить ваше становище. З Христом усе можливе!» – наголосив Святіший Отець.»

Дальше відбулася подячна молитва, вільне спілкування між кандидатами в волонтери і обговорення їхнього практичного служіння в Збаразькій ВК №63 згідно програми заходів «Ти це можеш зробити, Тобі довіряє Ісус…», яку отримав кожен учасник семінару. Між ними було узгоджено конкретні напрямки служіння ув’язненим.

Всі учасники семінару отримали книгу о. Ігоря Царя «Дар, що зцілює». Також волонтери мали можливість відвідати старовинний Збаразький замок.