Неможливо знайти Христа поза Церквою. Проповідь Папи Франциска в Паолінській каплиці 23 квітня
  • Втр, 23/04/2013 - 14:27

Свої іменини – святого Юрія, або святого Хорхе, а саме так звучить це ім’я іспанською мовою – Святіший Отець відзначив 23 квітня 2013 р., відправою Служби Божої в Паолінській каплиці у Ватикані разом із кардиналами, які служать та проживають у Римі. Ім’я «Франциск» кардинал Берґольйо прийняв уже після вибору на Наступника святого Апостола Петра, а його хресне ім’я – Хорхе, тобто Юрій.

Побажання Святішому Отцеві склав кардинал Анджело Содано, Декан Кардинальської Колегії, нагадуючи, що Схід і Захід святкує празник святого Юрія, римського воїна, який відрікся бути трибуном римського імператора, щоб стати воїном Христа. Кардинал Содано подякував Небесному Отцеві за всі дари, якими він досі благословив Папу, благаючи у Господа щедрих благодатей для виконування Петрового служіння, зокрема дару християнської кріпості, якою Святий Дух наповнював мучеників усіх часів. Християнська кріпость потрібна і в наші часи тим, хто страждає задля віри так, як і в часи святого Юрія, і як це недавно пригадав Папа Франциск, кажучи, що часи мучеників не минули.

Під час Святої Меси був прочитаний уривок з Діянь Апостолів, який розповідає про те, що після гонінь з приводу Стефана, Христові учні досягли інших країн і в Антіохії почали проповідувати не тільки до юдеїв, але й до греків, навертаючи дуже багато людей. Коли в Антіохію прибув Варнава, він побачив ласку Божу і зрадів, підбадьорюючи триматися Господа рішучим серцем. В Антіохії, де Варнава та Савло проповідували цілий рік, вперше учнів названо християнами.

У проповіді Папа Франциск, насамперед, подякував кардиналам за те, що зібрались співслужити разом із ним, наголосив, що відчуває, що вони його добре приймають і йому з ними добре.

Коментуючи літургійні читання, Святіший Отець підкреслив, що саме тоді, коли почались переслідування, розквітла місійність Церкви, адже Христові учні почали поширювати Євангеліє аж до Фінікії, Кіпру та Антіохії, маючи в серці апостольський запал, а саме так поширюється віра. Звіщення Євангелія також і грекам, що були поганами, відбувалось під дією Святого Духа.

Варнава, прибувши до Антіохії, побачив, як багато людей увірувало. Таким чином, Церква стала Матір’ю багатьох дітей, Матір’ю, що дає віру, Матір’ю, що дає ідентичність. «Але, – наголосив Папа Франциск, – християнська ідентичність не є посвідченням особи – це приналежність до Церкви, бо всі вони належали до Церкви, до Церкви Матері. Адже неможливо знайти Ісуса поза Церквою».

Святіший Отець згадав слова Папи Павла VІ про те, що є суперечливою абсурдною роздвоєністю прагнути жити з Христом без Церкви, йти за Ісусом поза Церквою, любити Ісуса без Церкви. Саме Церква-Мати дає нам Христа, дає ідентичність, що є не тільки печаттю, але є приналежністю. Папа пояснив, що ідентичність означає приналежність. І ця приналежність до Церкви, за його словами, є прекрасною.

Далі Святіший Отець розвинув ще третю думку – радість Варнави, коли той побачив велику кількість тих, що увірували та навернулись, радість, що властива євангелізаторові. «Ця радість, – мовив Папа, – почалась з переслідуванням, з великим смутком, а закінчилась з радістю. І саме так Церква прямує вперед – серед переслідувань світу і утішенням Господнім. Якщо ми схочемо прямувати світським шляхом, торгуючись із світом, ніколи не будемо мати Господнього утішення. Якщо ми шукаємо тільки утішення, то воно буде поверховним, не Господнім, буде людським утішенням. Церква завжди прямує між Хрестом і Воскресінням, серед переслідувань і Господніх утішень. У цьому полягає справжній шлях: хто ним прямує, не помиляється».

Папа Франциск ще раз наголосив, що «неможливо вірити в Христа без Церкви. Це вказав сам Ісус в Євангелії: "Ви не вірите, бо не належите до моїх овець!» Якщо ми не є «Христовими вівцями», справжня віра не прийде. Це буде, так би мовити, віра «підсолоджена», віра, позбавлена суті».

Закінчуючи проповідь, Святіший Отець закликав просити в Господа апостольської ревності, яка спонукує прямувати вперед, несучи Христове ім’я в лоні Святої Матері Церкви, яка, за словами святого Ігнатія Лойолі, є «ієрархічною і вселенською».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць