Незнаний гріх ідолопоклонства: контрацепція в світлі Божого Слова та Вчительського Уряду Церкви
  • Суб, 30/07/2022 - 17:05

Приводом для написання цієї статті стало видання Папською Академією Життя книги під назвою: «Богословська етика життя. Писання, Традиція, практичні виклики». Книга є підсумком конференції, організованої згаданою Академією у 2021 році. Незважаючи на таку католицьку назву, видання містить матеріали, що пропагують контрацепцію.

Коли мова заходить про контрацепцію, багато католиків (абсолютна заборона контрацепції існує лише в Католицькій Церкві) не в стані обґрунтувати такої позиції Церкви, а з біблійних аргументів на думку приходить лише поведінка Онана (пор. Бут 38). Однак наведення цієї історії зустрічається з рядом контраргументів. Зазвичай опоненти твердять, що не сам спосіб контрацепції (у випадку Онана це був перерваний сексуальний акт), лише намір, з яким він діяв (щоб не запевнити спадщини Тамар і її потомству), був злим і тому Бог його позбавив життя. Що, отже, Біблія говорить про контрацепцію?

Бог є Господом життя і смерті

Все Святе Писання, Старий і Новий Завіт, являє Бога, як Господа життя і смерті. Дар життя є виключно божественною прерогативою. Біблійних уривків на цю тему є достатньо багато, тому зосередимося на декількох.

В Книзі Второзаконня читаємо дуже міцні слова:

Дивіться отже, що я, я – Бог, і нема Бога окрім мене; я вбиваю і оживляю, завдаю ран і зцілюю; ніхто з руки моєї не врятується (Втор 32, 39)…

Варто звернути увагу на контекст цього висловлювання, а ним є осудження ідолопоклонства. Жоден інший бог немає влади над життям і смертю, тільки – БОГ ЯГВЕ!!!

В подібному дусі висловлюється Автор Книги Мудрості:

Ти бо маєш владу над життям та смертю. Ти зводиш до воріт аду й виводиш звідти (Мдр 16, 13).

Цікавий контраст наведених слів з наступними віршами, в яких Автор порівнює безмежну владу Бога з обмеженнями зраненої гріхом людської природи. Не без сарказму Мудрець твердить, що людина здатна лише позбавляти життя1:

Людина ж у своїй злобі може вбити, однак духа, що вже вийшов, не може назад привернути, ані звільнити душі, яку ад прийняв. 15 Уникнути руки твоєї – неможливо (16, 14)!

Новий Завіт послідовно розвиває думку Старого Завіту, додаючи до неї нові мотиви, які виникають з Тайни Втілення Сина Божого. В Євангелії від Йоана читаємо, що влада «життя і суду», яка належить Отцю, передана також і Сину:

Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. 27 І владу йому дав суд чинити, він бо – Син Чоловічий. 28 І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, 29 і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, – воскреснуть на суд (Йн 5, 26 – 29).

У випадку Ісуса, ця влада стосується не лише життя людей, Його братів у людській природі, але теж Його власного життя і смерті – Втіленого Сина Божого2.

Задумаймося на хвильку, чи користування з контрацепції не є втручанням в цю божественну владу над життям? Хтось міг би сказати, що Церква в цій матерії могла би більше довірити подружжям. Тільки самі подружжя, застосовуючи контрацепцію, перестають довіряти Богу, а владу давати або затримувати життя, приписують собі. По цій причині контрацепція є не стільки гріхом проти V чи VI заповіді (хоча часто пов’язана з порушенням цих заповідей), скільки проти І заповіді – Не будеш мати інших богів, крім Мене! Ще раз пригадаймо, що Натхнений Автор Книги Второзаконня описує владу Бога над життям і смертю, полемізуючи саме з ідолопоклонством (Втор 32, 29). В давнину цей зв’язок був наочним в грецькому слові фармакея, яким описували і контрацептивні засоби (наприклад отруєнні напої), а також чарівництво і ворожбу3. Згаданий вираз вживається в знаному тексті Апостола Павла, в якому він описує вчинки тіла:

Учинки ж тіла явні: розпуста, нечистота, розгнузданість, 20 ідолослужба, чари, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, 21 зависті, пияцтво, гульня і таке інше, про що я вас попереджаю, – як я вже й раніше казав, що ті, що таке чинять, царства Божого не успадкують (Гал 5, 19 – 21).

В більшості перекладів вираз фармакея перекладено як «чари». Це правильний переклад цього слова, але не єдиний. Цим словом описувано контрацепцію на основі трав, або спеціально приготовленого відвару4. Якщо ми візьмемо до уваги таку можливість інтерпретації, то переклад тексту Апостола Павла міг би виглядати наступним чином:

Учинки ж тіла явні: розпуста, нечистота, розгнузданість, 20 ідолослужба, КОНТРАЦЕПЦІЯ, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, 21 зависті, пияцтво, гульня і таке інше, про що я вас попереджаю, – як я вже й раніше казав, що ті, що таке чинять, царства Божого не успадкують (Gal 5, 19 – 21)…

В цьому списку фармакея згадана після нечистих гріхів та гріха ідолопоклонства. Древні ворожбити були особливо популярними в ідолопоклонних культах, оскільки язичницькі культи плідності часто включали сексуальні оргії. Тому жінки, задіяні у подібні аморальні дії, намагалися уникнути зачаття, або звільнити себе від відповідальності через аборт. Натомість стародавні «фармацевти» – маги для таких цілей постачали відповідні засоби, найчастіше відвари відповідних трав5. В такому значенні слово фармакея вживається Сораном з Ефеcу, лікарем ІІ століття після Р. Х. В своєму творі Гінекологія Соран з Ефеcу вживає слова фармакея по відношенню до еліксирів, які використовували, як для контрацепції, так і для абортів6. В подібному значенні це слово вживається св. Іполітом Римським, який картає деяких християнських жінок, які вживали фармакоіс, щоб запобігти зачаття7.

Окрім тексту Апостола Павла фармакея зустрічається ще в двох новозавітних фрагментах: Од 9, 21 та Од 21, 8. Також і в Книзі Одкровення це слово зустрічається в контексті осудження розпусти, що є додатковим аргументом на користь того, щоб вираз фармакея в усіх трьох випадках перекладати щодо змісту, як контрацепція8. За таким перекладом промовляє ще один текст християнської античності – Дідахе, в якому читаємо:

Не вбивай, не чини перелюбу, не розбещуй дітей, не будь розпусним, не кради, не займайся магією і ворожінням, не вбивай дитини в утробі, ані тієї, що вже народилася, не бажай того, що належить ближньому (Дідахе 2, 2)9.

οὐ φαρμακεύσεις, οὐ φονεύσεις τ́κνον ἐν φθορᾷ, οὐδὲ γεννηθὲν ἀποκτενεῖς, οὐκ ἐπιθυμήσεις τὰ τοῦ πλησίον. 

Український переклад οὐ φαρμακεύσεις перекладає не займайся магією і ворожінням, однак можна цей вираз перекласти не будеш виготовлювати засобів контрацепції або щоб зберегти історичну специфіку перекладу, то можна уточнити – не будеш робити напоїв, які запобігають зачаттю. Так перекладено в одному з польських перекладів:

nie będziesz sporządzał napojów trujących

Такий переклад вписується в загальний контекст, адже відразу після цього Дідахе говорить про аборт:

не вбивай дитини в утробі, ані тієї, що вже народилася…

Латинським відповідником терміну фармакея є слово veneficia. Також і цей латинський вираз зустрічається у значенні контрацепції. В правовому документі Lex Cornelia de Sicariis et Veneficiis (Право Корнилія проти бандитів і отрувачів) читаємо про осуд тих, хто давав би хімічні мікстури (veneficia), які би спричинили смерть зачатої дитини, або унеможливили зачаття10.

Коли б вираз контрацепція опинилася в перекладах тексту Апостола Павла, то це значно би ускладнило дискусію на тему послаблення церковної дисципліни в цій матерії.

В давнину порівняння контрацепції та ідолопоклонства не є рідкістю. Св. Йоан Золотоуст в проповіді ХХІV на Послання св. Апостола Павла до Римлян повчає:

Чому сієш там, де рілля намагається зіпсувати плід? Там, де зростає зілля проти плідності, де вбивається перед народженням? Адже ти не лише дозволяєш, щоб блудниця залишалася блудницею, але також робиш її вбивцею. Чи ти зауважив, що з пияцтва народжуються розпуста, а з розпусти вбивство, а навіть щось гірше… навіть не знаю, як це назвати – не вбивають, але навіть не дозволяють народитися. Чому ображаєш Божий дар; борешся з Його законами, а про те, що є прокляттям дбаєш наче про благословення; джерела плідності чиниш колискою смерті, а жінку призначену до народження потомства, готуєш до вбивства? А для того, щоб постійно бути предметом користування для коханців, жаданою ними і все більше заробляти, не зупиняється навіть перед таким переступом, готуючи жар вогню на свою голову. І хоч, вона чинить злочин, то ти також є його причиною.

Звідти беруться також прояви ідолопоклонства, бо багато блудниць, бажаючи приподобитися, використовує закляття, жертви, приворожуючі засоби та багато іншого. Але ж після такої срамоти, після вбивств, ідолопоклонства, сексуальна вільність здається багатьом чоловікам як річ морально нейтральна, навіть одруженим. Тому так багато неправоти. Тому, по цій причині приготовляються відвари (фармакоіс), не для розпусного лона, а для скривдженої дружини11.

В наведеному тексті можемо побачити цікаве співствалення: «контрацепція – аборт – ідолопоклонство». Святий Йоан Золотоуст натякає, що причиною подібних дій є ніщо інше, лише – брак віри в Бога! Подібно висловлюється св. Августин та св. Зенон з Верони12. І в контрацепції і у вчиненні абортів: я є володарем свого тіла і свого життя, то я вирішую про життя! Це я, краще від Бога знаю, що для мене добро а що зло. Не важко зауважити подібних рис з однією древньою спокусою:

І сказав змій до жінки: Ні, напевно не помрете! 5 Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло (Бут 3, 4 – 5).

Вчительський Уряд Церкви про контрацепцію

Тема контрацепції найбільш обширно була описана в енцикліці Павла VI Humane Vitae, документі, який став справжнім знаком протиріччя. З Божого Провидіння 10 років після оголошення енцикліки, наступником св. Петра став кардинал Кароль Войтила, який брав участь в написанні енцикліки свого попередника. Вже на початку понтифікату, зауважуючи цей великий спротив, Йоан Павло ІІ веде цикл катехез (1979 – 1984), коментуючи Humane Vitae. Таким чином Папа з Польщі подарував Церкві неоцінений скарб теології тіла. Не применшуючи заслуг тих великих Понтифіків, погляньмо на деякі інші висловлювання початку ХХ століття. Важливо побачити, що Humane Vitae Павла VI, а також катехези Йоана Павла ІІ є розвитком попереднього навчання Церкви на цю тему.

Ще в першій половині ХХ століття безкомпромісна постава у цьому питанні характеризувала більшість ієрархів Католицької Церкви. Відомий богослов, і захисник Humanae Vitae, єпископ Вікентій Фой (помер у 2017 році у віці 101) в одній зі своїх статей наводить висловлювання Вчительського Уряду Церкви та локальних єпископатів початку XX століття:

  • В енцикліці Casti Connubi13 з 31 грудня 1930 року папа Пій XI проголосив: Кожен, хто буде використовувати подружжя таким чином, що буде чинити даремною природну силу плідності, ламає Божий Закон і природне право, а також обтяжує своє сумління важким гріхом.
  • Контрацепція є переступом проти природи і гріхом, який волає про помсту до Неба (Єпископат Бельгії, 2 червня 1909 року).
  • Користування з контрацепції, не важливо якими засобами і в яких обставинах, є важким гріхом (Єпископат Німеччини, 20 серпня 1913 року).
  • Теорія і практика, яка навчає і заохочує до обмеження народження, має катастрофічні наслідки (Єпископат Франції, 17 травня 1919 року).
  • Самолюбство, яке веде до самовбивчого змагання (…) в очах Бога є огидним. Це злочин, через який наша країна буде страждати (кардинал Гібсон від імені Єпископату США, 20 вересня 1919 року).
  • Контрацепція чи то в подружжі, чи поза ним, є неприродним переступом і гріхом проти природи, якою Творець нас обдарував, і тим самим є огидною в очах Бога (кардинал Бурне з Вестмінстер, 9 жовтня 1930 року).
  • Користування з контрацептивних засобів було, є і завжди буде гріхом. Через контрацепцію, вихваляння переступів наше покоління буде називати чеснотою. (Єпископат Індії, 1957) рік14.

Також і покутна практика в деяких державах відзначалася більшою суворістю. Наприклад, в Іспанії ще в 1936 році, відпущення гріха контрацепції під час Сповіді належав Єпископу аж у 8 дієцезіях15.

Наведені висловлювання є свідоцтвом того, як далеко відійшли сучасні Пастирі у тих же країнах: в Німеччині, Бельгії, Франції, Англії. Пропозиції змінити навчання Церкви у питанні сексуальної моралі містяться у синодальних синтезах тих країн. Однак після зацитованих фрагментів, сказати, що контрацепція допустима, це те саме, що сказати, що Святий Дух не провадить Церкву, лише час від час «навідується» на деякі синоди.

Криза Церкви, родини, і західної цивілізації, лише підтверджує пророче бачення Павла VI i Йоана Павла II.

Контрацепція – сучасна форма практичної гностицизму

Поставмо запитання: Чи хтось в історії Церкви виступав за застосування контрацепції? Чи є якісь прецеденти в цій проблематиці? Отже, тими, хто підтримував контрацепцію, були єретичні групи такі, як гностики (ІІ століття), маніхейці (IV століття) і катари (XII століття). Спрощено можна сказати, що мова про гнозу в різних формах.

Гностицизм був найпершим і найбільш смертоносним ворогом Церкви. Вважав, що матерія є чимось злим, а людське життя трактував, як ворога. Церква з великою послідовністю поборювала подібні переконання, не лише навчаючи, що матерія є доброю (сотворена Богом), але теж тіло людське – за словами Тертуліана – є «завісами спасіння». Саме тому Нікейське визнання віри зосереджується не стільки на безсмерті душі (хоча це не було би помилкою), скільки на воскресінні тіла.

Позитивне ставлення Церкви до тіла визначає також позитивне відношення до сексуальності, яка вважається духовним благом для подружжя, а не чимсь злим чи в кращому випадку – нейтральною тілесною дійсністю. Таке гностичне мислення і сприйняття тіла ніколи до кінця не зникло. Гностична ментальність мутувала зі століття в століття. Наша сучасна версія гностицизму починається з думки Декарта Cogito ergo sum. Цей вислів радикально відділив особистість від тіла. Більшість людей і надалі думає згідно парадигми цього мислителя, що їх справжнє «я» є десь всередині тіла, наче дух в середині якоїсь машини, а тому те, що людина робить зі своїм тілом не має великого значення. 

Тіло є реальністю, якою можна маніпулювати, тому що воно не має суттєвого зв’язку з нашим духом. Це гностичне применшення тіла так закорінене в нашій ментальності, що ми навіть не звертаємо на це уваги. Католицька Церква, натомість пропонує радикально відмінне розуміння людської особи. У великій мірі ми є нашими тілами і також є тим, що ми робимо з нашими тілами. Це означає, що наше духовне благо невід’ємно пов’язане з нашими фізичними актами. А не існує більш глибшого фізичного акту, ніж подружній сексуальний акт. Сучасне мислення, просякнуте гностицизмом, редукує сексуальну єдність чоловіка і жінки виключно до заспокоювання біологічного голоду. Тим часом згідно християнської антропології це глибокий зв’язок між двома особами. Це взаємне обдарування осіб, а не лише обдаровування приємністю між дорослими, які на це погоджуються. Задіяна вся особа, і душа і тіло. Вчительський Уряд Церкви в таких документах, як Humanae vitae і Familiaris consortio пригадує нам, що цей зв’язок тісно пов’язаний з творення нового людського життя і що немає способу штучно його відділити, не завдаючи собі духовної шкоди.

Пара, яка цілеспрямовано закриває подружній акт на дар нового життя, найчастіше застосовуючи засоби сучасної фармакеї, практикує сучасну форму магії, намагаючись отримати контроль над природою при допомозі нелегальних засобів16.

1 R. Zawadzki, Władza Jezusa nad życiem i śmiercią, Verbum Vitae 14 (2008), 93-108.

2 P. Grelot, hasło Śmierć, w: X. Leon-Dufour (red.), Słownik teologii biblijnej, Poznań 1990, 940-949, 940-944.

3 M. Pacwa, Abortion, Contraception and the Church FathersAbortion, Contraception and the Church Fathers| National Catholic Register (ncregister.com)

4 R. Popowski, Wielki Słownik Grecko-Polski Nowego Testamentu, Warszawa 1997, 636. R. Pindel, Magia czy EwangeliaKonfrontacja głosicieli Ewangelii ze światem magicznym, Kraków 2003, 45-53.

5 I. Carrascode Paula, Il rispetto dovuto all’embrione umano: prospettiva storico-dottrinale, 11.

6 M. Bujalkova, Birth control in antiquity Bratislavske Lekarske Listy 108(3), 163-166. Contraception, in: The New Encyclopedia Britannica, Chicago 1998, 587.

7 T. R. Marshal, 6 Reasons Why Contraception is Sinful and Contrary to God’s Willhttps://taylormarshall.com/2012/02/6-reasons-why-contraception-is-sinful.html

8 T. R. Marshal, The Catholic perspective on Paul, Saint John Press (October 4, 2010).

9 Український переклад Дідахе за посиланням: https://dc.lviv.ua/bbloteka/3752-vchennya-dvanadcyatoh-apostolv.html

10 I. Carrascode Paula, Il rispetto dovuto all’embrione umano: prospettiva storico-dottrinale, 11.

11 Św. Jan Chryzostom, Homilie na List św. Pawła do Rzymian, Kraków 1998, 379—380.

12 J. Fr. LoJacono, The Teaching of the Early Fathers of the Church on Contraception, 73.

13 Енцикліка була відповіддю Католицької Церкви на зміну моральної доктрини Англіканської Церкви, яка 15 серпня 1930 року Ламбетській конференції дозволила на контрацепцію.

14 V. Foy, Relacja między antykoncepcją a aborcjąhttp://www.zywawiara.pl/artykuly/art-1770.htmlhttp://www.catholicsagainstcontraception.com/contraception_vs_abortion.htm

15 http://www.catholicsagainstcontraception.com/contraception_vs_abortion.htm

16 J. S. Johnston, ‘Pharmakeia,’ Contraception, and the Interior Lifehttps://www.thecatholicthing.org/2015/02/07/pharmakeia-contraception-interior-life/

 

о. Роман Лаба, OSPPE, директор всеукраїнського бюро у справах душпастирства родин при Конференції Єпископів РКЦ в Україні


Уська Орися -- доктор теології

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць