Попри його елліністичне ім'я, яке в той час в юдейських колах не було чимось незвичайним, він належав до партії фарисеїв, був законовчителем (равином, суботнім проповідником у синагозі) і членом Синедріону в Єрусалимі.

Іван описує його нічну бесіду з Ісусом про відродження людини "від води і Духа" як необхідну умову входження людини в Царство Боже (Ів 3, 1-21). Нікодим виступав також проти своїх фарисейських товаришів по партії і явно взяв Ісуса  під захист (Ін 7, 50). Після Розп'яття взяв участь у похованні Ісуса і "приніс суміш Мира та Алоє, приблизно, 100 фунтів" (приблизно, від 33 до 35 кг).

Хоча в нічній бесіді у нього ще були теологічні труднощі, 3 місця в Євангелії від Івана дозволяють визначити його внутрішнє навернення до Христа і змушують припустити, що він, принаймні, після Вознесіння Ісуса став християнином.

Пізніша легенда оповідає, що юдеї його звільнили з посади, виключили з синагоги і якби Гамалиїл за нього не заступився (Діян. 5, 34-39), то він був би так само побитий камінням, як Степан (Діян. 7). Гамалиїл пізніше поховав його тіло поруч зі Степаном.

Нікодима певні кола вважають за автора апокрифічного твору, так зв. Євангелія Нікодима. Там християнин на ім'я Ананій розповідає, що він нібито знайшов записані Нікодимом давньоєврейською мовою і в 425 р. перекладені на грецьку мову протоколи процесу над Ісусом. Він повідомляє про допит Пилата, розп'яття і поховання Ісуса і переговори у Синедріоні, які підтвердили справжність факту Воскресіння Ісуса. Він наводить розповіді двох воскреслих, які повідомляють про зшестя Ісуса в пекло і його справу в пеклі. Вина за смерть Ісуса приписується повністю юдеям, Пилат від неї звільняється. Відсутність давньоєврейських оборотів мови (які в Ст..З. зазвичай всюди зустрічаються) свідчать про те, що весь твір з самого початку було написано грецькою мовою і, таким чином, належав до кола переказів регіону, що говорив по грецьки.

Джерело: http://catholicencyclopedia.in.ua