Нова Французька революція
  • Пон, 01/04/2013 - 23:12

У Франції відбулася найбільша маніфестація за всю історію країни. Було багато тих, хто думав, що людей буде менше, аніж попередніх разів, коли громадяни протестували проти закону, який охрестили «шлюб для всіх». Але вони помилилися.

Маніфестація 24 березня 2013 року підтвердила і наголосила месидж попередньої: минулого разу, 13 січня 2013 року, нас було мільйон, цього разу, без всякого сумніву, нас було 1,5 млн., наступного разу нас буде 2 млн.. Ми не звертаємо уваги на месиджі Уряду і Левіятану ЗМІ, який каже, що доктор Геббельс живий. І властиво поведінка влади та ЗМІ доводять, що французький народ стикнувся з новим тоталітаризмом. У чому він полягає?

Новий тоталітаризм

Ідеолог «Демона» Достоєвського раз і назавжди дав досконалу формулу приходу такого тоталітаризму: «Починається абсолютною свободою, щоб завершитись досконалою диктатурою». Це логіка Леніна. Це логіка теперішнього французького уряду.  Це та сама тоталітарна логіка, яка завжди дає один і той самий результат – деспотизм. Новітні тоталітаристи прагнуть цілий Народ перетворити на злочинців, якими б управляла сектантська групка ідеологів. Бо те, що теперішні тоталітаристи називають словом «рівність» не має нічого спільного з справедливістю, яку вони фактично виставляють на посміховище. Це є своєрідна форма релігії.

Те, що зараз роблять новітні «оборонці» людських прав – це спільна злочинна акція прихильників абсолютної свободи. Це типова поведінка тоталітаристів, яка завжди в історії проявлялася в першу чергу шляхом політичної, символічної і сакраментальної акції: це могло бути вбивство якогось монарха або винищення якогось суспільного прошарку, знищення якогось вівтаря, відміна приватної власності або геноцид над якоюсь расовою групою. Це може бути і колективне дітовбивство, і колективне самогубство, або колективне вбивство батька.

У нашому часі сектантська групка ідеологів вирішила відмінити шлюб і сім’ю. І це є таїнство цієї групки, її культ, її спільність, її рівність. В цьому вона отримує задоволення і провадить поклоніння самій собі. І, як завжди, її жертвою є людина.

Ця новітня секта породжує тоталітарну партію. Партія маніпулює демократією, знищуючи її і ставлячи себе понад державу. А тоді ставить державу понад суспільство. Знищується всяка опозиція. І це і є щастя для секти.

Тому, немає жодної користі в дискусії з ідеологами, оскільки в них зіпсутим є власне розум. Розум мав би бути шляхом до вирішення проблем, а затуманений ідеологією, власне розум і стає ядром проблеми й основою всякого тоталітаризму. В ідеологів людська здатність до раціонального розуміння дійсності перетворюється на параноїдальну недовіру, манію підозрювати всіх і все,  ошаліле відкидання усього, що не вписується в їхні ідеологічні рамки. Розум ідеологів стає психічно хворим, засинає і народжує чудовиськ. Їхній розум стає затиснутий різними упередженнями, стає машиною для створення тоталітарних систем, який оправдовує промивання мізків і забороняє неприємні для ідеології запитання. «Якщо народ не думає так як ми – він взагалі не має права думати» - це основа ідеологів при владі.

Сьогодні у Франції не відбувається звичайна політична гра. Те, що відбувається, навіть не є перманентним державним переворотом. Французький народ стикнувся з узурпацією влади, ціллю якої є накидання іншої системи, що гірше, іншої антропологічної системи. Сьогодні ми стикаємося з законодавчою владою, яка узурпувала, привласнила собі конституційні права і зробила це в абсолютистський спосіб. Ми зіткнулися з мегаломанською і нелегітимною владою, яка хоче змінити людську природу, довільно нею маніпулювати, запанувати над людським духом, завербувати молодь і знищити усякий інший спосіб думання. Направду, ми стикнулися з тоталітарним проектом. І в країні настав час для опору, аж до повного визволення.

Добре, що народ стає усе більш свідомим своєї сили і своєї рішучості. На останній маніфестації була більша частина французької еліти, яка разом з народом вимагала, щоб влада шанувала сім’ю. Усе більше об’єднуються дві течії: ті, хто вимагає пошанування сім’ї і ті, хто вимагає пошанування соціальних зобов’язань влади, яка декларує свою буцімто соціальну чутливість. Сподіваюсь, що подібне об’єднання проти нігілістичного олігархічного тоталітаризму відбудеться не тільки у Франції, але також і в Великобританії, і в США.

Французька влада мала б усвідомити власну слабкість

Перш за все, теперішня французька влада живе в борг. Минулого року вперше за всю історію Франції в економіку держави вкладали не банки, а близькосхідні та азійські фонди. Якби еміри не висилали кожних три тижні грошей, французька влада не змогла би покривати власних витрат. Окрім цього, теперішня влада не має підтримки французького народу. Система влада–ЗМІ так поставлена, що дозволяє вивернуте функціонування інституцій держави, зберігаючи при цьому ілюзію демократії. Але суспільна думка у Франції уже свідома, що сучасний режим не має представницького характеру.

Теперішня влада не має народної підтримки. Вона втратила народ. Складається враження, що вона існує, щоб дозволити виживати грошам, а праці – вимирати. Кількість бідних зараз зростає, як гриби після дощу. Теперішня французька влада знищила економічну рівність і достоїнство права на працю. У Франції уже є 5 млн. безробітних, і ця кількість зростає на 20 тисяч щодня.

Теперішня влада, залежна від великих мультинаціональних компаній, переслідує малий і середній бізнес – єдині інститути, які інвестують в свою рідну країну і які реально, а не віртуально, створюють робочі місця для наших громадян.

Теперішня влада є реальною загрозою для національних інтересів Франції. Нерозумне зрізування витрат на військо уже створило національну загрозу. 

Теперішня влада втратила навіть підтримку держслужбовців, які є наступними у списку тих, кого влада обдере до нитки і вижене на вулицю, щоб виконати вимоги профспілки лихварів – Міжнародного монетарного фонду.

Тепер слово «соціалізм» почало означати протилежне – це в реальності радикальний індивідуалізм і жадання грошей, яке руйнує світ.

Теперішня влада окрім усього перечисленого втратила навіть і фізичну силу. Який то службовець жандармерії чи поліції міг віддати наказ розганяти гумовими кийками мирних демонстрантів, сотні тисяч людей, які без жодного насильства, без затиснених кулаків мирним  маршем пробують врятувати свою свободу, своє робоче місце, своє чоловіче і жіноче достоїнство? Якщо такі й знайдуться, то крім прокляття потомків на них нічого більше не чекає.

Єдність французів, фактично, роззброїла войовничий нігілізм теперішньої влади. Поведінка влади об’єднала дуже різних і відмінних за своїми поглядами французів, які об’єдналися, бо не хочуть дозволити, щоб їх переслідували й ідеологічно «нормалізовували». Французи просто хочуть залишатися чоловіками і жінками, залишитися такими, якими їх створила природа, чи створив Бог, залишитися такими, якими їм радить залишатися здоровий глузд  і властиво здоровий глуз – це і є те, що об’єднало зараз французів.

Це й ослабило владу. Вона зуміла об’єднати французів проти себе. Французи з великим здивуванням відкривають для себе істину, що секуляризм в руках тоталітаристів перетворився на ідеологічний фанатизм. Новітній деспотизм об’єднав проти себе представників різних релігій, філософій і рас.  Цю спільність тепер уже неможливо розбити.

Влада знищує можливість працювати. А тепер ще розпочала знищення шлюбу і сім’ї. Така влада, яка руйнує найосновніші моральні рамки, не здатна боротися проти зростаючої непевності в суспільстві. А властиво саме ці люди хочуть «читати моралі» молоді й виполіскувати їм мізки своїми ідеологічними дурощами, неначе б ми були в комуністичному Китаї.

Я глибоко переконаний, що французи мусять покласти всьому цьому край. Наступні маніфестації відбудуться 1 травня і 14 липня. 

Анрі Іде

http://www.henrihude.fr/