О. Петро Майба: Ми маємо бути для молоді свідками справжнього життя
  • Суб, 06/10/2018 - 20:29

Молодь сьогодні просить супроводжувати її, допомагаючи їй переборювати одинокість. Молоді люди залишені без взірцевих  дорослих, які можуть запропонувати їм успішні моделі людяності. Тому маємо бути для них свідками справжнього життя.  Про це заявив куратор Католицьких шкіл УГКЦ о. Петро Майба, СДБ, під час виступу на ІІ Форумі мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.

Виступ отця Петра був присвячений капеланському служінню у школах та принципам взаємовідносин між Церквою і школою в умовах новітньої діаспори.

Він відзначив, що Церква має покликання і обов’язок разом із батьками дбати про християнське виховання дітей. Про це стверджує Кодекс Канонів Східних Церков (кан. 628). І зауважив, що представники духовенства – диякони, священики, єпископи – виконують різні місії у шкільних спільнотах. Вони можуть бути педагогами, духівниками, батьками чи хресними учнів, відповідальними за школу особами (перед Церквою і суспільством).

«Духовний супровід спільноти школи є своєрідним «покликанням в покликанні», а не якимось певним «додатком» до звичайних душпастирських обов’язків. Мистецтво духовного супроводу в освіті кожен душпастир пізнає, практикує, досвідчує та щоразу по-новому відкриває впродовж цілого служіння у школі. Часто власне школа стає для духівника своєрідною парафією і особливим місцем пізнання і зрозуміння місії Церкви у суспільстві», - зазначив отець Петро.

Куратор Католицьких шкіл УГКЦ відзначив, що до класичних обов’язків духівника належать:

- служіння Божественної Літургії та провадження молитов;

- духовні бесіди з учнями, підтримка контакту з випускниками школи;

- духовний супровід та сприяння у духовному зростанні батьків учнів;

- духовний супровід вчителів, допомога їм у формації, особистому і професійному зростанні;

- організація та проведення різдвяних та великопісних реколекцій, днів молитви для учнів, вчителів, батьків;

- участь у прощах до святих місць;

- різноманітна участь у житті спільноти школи тощо.

Для когось, зазначив священик, духівник проводить молитву, когось катехизує, з кимось має особисті розмови, комусь служить у Таїнстві покаяння і примирення, для всіх – служить Святу Літургію та звертається у проповіді.

Він також відзначив, що капелану в школі можуть знадобитися знання з психології сім’ї та психології кризових станів, конфліктології, а також лідерства і методики мотивування. Є ще одна умова, додав о. Петро, - школа має всіляко сприяти духівнику в реалізації його покликання, завдань, місії.

«Виховувати – означає передавати цінності, не вчити робити певні речі, а допомагати їх любити. Потрібно не нав’язувати власну думку чи власний спосіб дії, але допомагати вибрати добро та співпрацювати з любов’ю та терпеливістю, щоб дитина могла дозрівати в своєму особистому покликанні. Наше святе призначення – бути Людиною, щоб любити», - підкреслив священик.

Він також відзначив, що сьогодні виклик для виховання -  зневіра в надії на життя, а значить –  в Бога. «Молодь сьогодні просить супроводжувати її, допомагаючи їй переборювати одинокість, яка її оточує. Залишені без взірцевих  дорослих, які можуть запропонувати їм успішні моделі людяності. Маємо бути для них свідками справжнього життя», - наголосив о. Петро Майба.