«У цю першу неділю Адвенту, літургійного періоду очікування Спасителя, що є символом християнської надії, Бог попровадив мої кроки до вас, на цю землю, в той час, як Вселенська Церква наближається до урочистого початку Ювілейного Року Милосердя. І я особливо радий, що мій пастирський візит збігається з відкриттям цього Ювілейного Року у вашій країні», – сказав Папа Франциск на початку проповіді, яку він виголосив під час Святої Меси у неділю, 29 листопада 2015 р., в катедральному соборі Банґі, відкривши у ньому святі двері з нагоди Святого Року Божого Милосердя.

На богослуження в катедрі Банґі зібралися приблизно дві з половиною тисячі священиків, богопосвячених осіб, катехитів та представників світу молоді. Через них Святіший Отець звернувся до всіх мешканців країни, зокрема, «хворих, похилих віком, зранених життям».

У світлі Христових слів, звернених до учнів: «Переплиньмо на другий берег», які є також гаслом його відвідин Центральноафриканської Республіки, Папа зауважив, «що Ісус не посилає нас самих на другий берег, а радше запрошує здійснити цей перехід разом із Ним, відповідаючи на особливе покликання, дане кожному». Здійснити цей перехід можна лише з Ним, визволившись від тих понять кровної спорідненості, які спричиняють поділи, «щоб будувати Божу Церкву-Родину, відкриту для всіх, що опікується тими, які цього найбільше потребують».

Проповідник наголосив, що «зазнавши прощення, ми всі повинні прощати», і в цьому полягає «наше фундаментальне покликання». Однією з вимог «покликання до досконалості» є любов до ворогів, яка «запобігає спокусі помсти» і спіралі насильства. «Євангелізатори, насамперед, повинні бути будівничими прощення, спеціалістами примирення, експертами милосердя. Саме так ми можемо допомогти нашим братам і сестрам “переплисти на інший берег”, показуючи їм таємницю нашої сили, надії, радості, джерелом яких є Бог, адже вони ґрунтуються на впевненості у тому, що Він перебуває в човні разом із нами», – підкреслив Папа.

Коментуючи літургійні тексти першої неділі Адвенту, Святіший Отець вказав, що у них можемо відкрити «ознаки звіщеного Божого спасіння, які є також орієнтирами для нашої місії». Отож, це спасіння звіщається, як звершення справедливості, насамперед, для пригноблених як «могутніми цього світу», так і «тягарем своїх гріхів». «Одночасно, Боже спасіння має смак любові», – зазначив Наступник святого Петра, наголошуючи, що всюди, де «панують насильство, ненависть, несправедливість і переслідування, християни покликані давати свідчення Богові, Який є Любов’ю». Врешті, «звіщуване Богом спасіння набирає характеру непереможної могутності».

«Бог сильніший від усього іншого. Переконаність в цьому, – зауважив Святіший Отець, – дає віруючому спокій, відвагу та сили бути витривалим у доброму перед обличчям найгірших нещасть. Навіть і тоді, коли сили зла починають шаленіти, християни повинні відповісти на цей виклик з високо піднесеною головою, готові бути витривалими в змаганні, в якому останнє слово буде за Богом. А цим словом є любов і мир!».

Наприкінці проповіді Глава Католицької Церкви звернувся із закликом до тих, «які неправедно застосовують зброю цього світу»: «Відкладіть ці засоби смерті, озбройтеся, радше, справедливістю, любов’ю та милосердя, справжніми запоруками миру». А всім Христовим учням цієї країни, «розташованої у серці Африки, покликаної відкривати Господа, як справжній центр всього доброго», Папа пригадав, що їхнім покликанням є «бути втіленням Божого серця між своїми співгромадянами».