У Бресті серед вірних парафії святих апостолів Петра і Андрія Греко-Католицької Церкви є Сергій Якімук, який не тільки регулярно відвідує богослужіння, а й прислуговує біля вівтаря під час Літургії. Настоятель парафії о. Ігор Кондратьєв називає його найвідповідальнішим з парафіян.

Двадцять років тому, коли брестські віруючі почали відроджувати релігійне життя і створювати парафію, Сергій Якімук подружився зі священиком о. Андрієм Кротом, який сьогодні служить в Гродно, а тоді був просто студентом. Сергій допомагав о. Андрію будувати душпастирський центр, почав відвідувати богослужіння, виконувати нескладні літургійні дії - тримати свічки, роздавати освячений хліб.

Редактор газети «Царква» Ігор Барановський розповідає, що відносини між Сергієм Якімуком, який має синдром Дауна, і парафіянами розвивалися «у руслі взаємовигідної співпраці, - на прикладі Сергія віруючі навчалися з терпінням ставитися до «інших» людей, а Сергій у їхньому оточенні почав чіткіше вимовляти слова і розгорнуто висловлювати думки».

«Хочеться вірити, що йому допоміг Святий Дух, що це таке чудо, але, цілком можливо, що він просто увійшов в те оточення, де його прийняли, де його полюбили, а він полюбив у відповідь», - додає о. Ігор Кондратьєв.

46-річний Сергій живе з матір'ю 1932 року народження, вести домашнє господарство допомагає старша сестра.

Кілька років тому мати влаштувала Сергія в територіальний центр соціального обслуговування населення, куди він досі ходить щодня, називаючи своє заняття «роботою». Раніше в Центрі реалізовувалася спонсорська програма, в рамках якої людям з інвалідністю, зайнятим в робочих майстернях, платили невелику зарплату. Зараз програма закінчилася, але інваліди все одно «працюють»: шиють, малюють, «те, що в дитячому садку», - уточнює мати Сергія.