Отець Андрій Онуферко розповів про подальші кроки щодо священичої формації в УГКЦ
  • Суб, 10/06/2017 - 14:47

Нещодавно у Львові відбулася щорічна зустріч представників Патріаршої комісії УГКЦ у справах духовенства. Додамо, Комісія, яку очолює владика Богдан (Данило), складається із двох підкомісій: для священичої формації в семінаріях (до неї належать ректори семінарій УГКЦ) та для постійної священичої формації (до її складу входять вибрані священики УГКЦ).

В інтерв’ю о. Андрій Онуферко, виконавчий секретар підкомісії для постійної священичої формації, розповідає про прийняті рішення та розглянуті питання.

-  Нещодавно ви мали нагоду вкотре зібратися і обговорити нагальні питання щодо формації священства.

-  Насамперед, це було засідання підкомісії для постійної формації духовенства. Участь у роботі саме цього засідання взяли: владика Богдан (Данило), голова Патріаршої комісії у справах духовенства, я, як голова цієї підкомісії, о. Юрій Коласа з Австрії, о. Сергій Ковальчук зі Львівської архиєпархії УГКЦ, о. Мартин Канаван із Пармської єпархії УГКЦ (США), духівник Семінарії святого Василія в Стемфорді, о. Богдан Тимчишин, голова Комісії УГКЦ у справах родини, о. Олег Каськів з Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, о. Тарас Шагала, парох парафії Святої Варвари у Відні (Австрія). Ми розглядали кілька питань. Передусім ми прагнули розробити статут і назву цієї підкомісії. Як відомо, Синод Єпископів розширив мандат Патріаршої комісії у справах духовенства. Бо колись це була Комісія у справах священичої формації в семінаріях. І в ній було створено дві підкомісії. Однак їхні статути не віддзеркалюють вдало їх структури. Ми навіть створили робочу групу, яка буде готувати ці статути. До їх складу входить о. Сергій Ковальчук і о. Теодозій Грень. Ми також прагнемо розширити склад нашої комісії, для того щоби були відповідні її представництва всюди, де є УГКЦ. Також плануємо призначити виконавчого секретаря цієї комісії з України. Поки що о. Олег Каськів, відповідальний за Україну і ПМВ, я – за Північну Америку, Австралію, о. Юрій Коласа – за Центр і Захід Європи в цій комісії.

-  Чи порушували ви тему формації священства? Чи є якісь зміни в цьому напрямку?

-  На Заході загалом відходять від теми постійної формації. Бо тоді в поняття формації вкладається, так би мовити, «професійний розвиток священика». А нам ідеться про супровід ієрея.

Загалом, існують чотири виміри священичої формації: загальнолюдська, духовна, наукова (академічна), професійна (пасторальна) формації. Ці всі чотири виміри повинні постійно взаємодіяти в рамках постійної формації.

-  Як відомо, в УГКЦ священики можуть бути як неодружені, так й одружені. Чи розглядалося питання священичих родин і їх вплив на формацію душпастиря?

-  Ще минулого року ми порушували питання дружин священиків та й, загалом, священичих сімей. Це питання, на жаль, не входить у рамки відповідальності Патріаршої комісії у справах духовенства. Однак воно має відношення до цього. Тож ми вирішили започаткувати співпрацю між двома комісіями – Патріаршою комісією УГКЦ у справах духовенства та Комісією УГКЦ у справах родини і створили ще й робочу групу для постійного супроводу священичих родин. Вона повинна вивчати питання посланництва та викликів перед священичими родинами, сприяти формації священичих родин, особливо дружин священиків, а також пропонувати різні ресурси для цих родин, аби вони могли краще виконувати своє служіння і долати різні життєві виклики. Отець Богдан Тимчишин, голова Комісії у справах родини, уже підготував формаційну програму для дружин священиків і її представлять на черговому Постійному Синоді Єпископів УГКЦ для розгляду. Також робоча група впровадження Стратегії розвитку УГКЦ'2020 розроблятиме стратегію формації священичих родин до 2020 року.

-  А чи планується видавництво відповідних матеріалів щодо формації священства?

-  Існують три ватиканські документи, які ми прагнемо видати українською мовою: «Дар священичого покликання» 2016 року, «Напрямні для служіння і життя священиків» 2013 року, Апостольський лист святого Івана Павла ІІ «Pastores dabo vobis» 1992 року. Ми прагнемо всі ці документи видати в одній збірці. Наразі працюємо над їх перекладом. А крім цього, ми розглядали документ про золотий вік священства Віденської архидієцезії РКЦ. Отець Юрій Коласа представив проект перекладу цього документа. Також будемо слухати експертів з приводу нього і хочемо його зробити доступним в електронному варіанті. Він є дещо специфічним, адже в ньому мова йде тільки про неодружене священство. Також там є деякі особливості, притаманні саме Віденській дієцезії та береться до уваги австрійське законодавство. Тож ми говорили й про те, що необхідно видати подібну працю для УГКЦ, в якому був би включений контекст України, одруженого священства, українського законодавства.

А чи порушували ви такі питання, які не розглядали раніше?

- Так, ми обговорювали створення Патріаршого інституту для постійної формації священиків. Уже існують достатньо ефективні освітньо-формаційні заходи для духовенства в поодиноких єпархіях, однак відчувається потреба їх координації й ділення ресурсами і досвідом. Цей інститут буде підзвітний Патріарший комісії у справах духовенства і його головним завданням буде розпрацювання формаційних програм та заходів, ділення матеріалами та досвідом. Наша концепція така: Патріарший інститут для постійної формації священиків  повинен бути координаційним тілом, яке би сприяло діловій співпраці для ділення ресурсами між існуючими інститутами постійної формації, насамперед  в Україні. Він би також виконував функцію Ради, бо остаточну відповідальність за постійну формацію несуть правлячі єпископи у своїх єпархіях та екзархатах.

Руслана Ткаченко